Презентация на тему Усмішка твоя єдина, Мука твоя — єдина, Очітвої — одні

року в глухому поселенні Біївці Лубенського району на Полтавщині

в сім'ї колгоспників. Виховувався без батька. Дитинство і юність припали на воєнні та післявоєнні роки. 

в школi , яку закінчив із золотою медаллюта, потім

вступив на факультет журналiстики Киïвського унiверситету iменi Т. Шевченка 

в студентські роки, але після закінчення ВНЗ, став працювати

кореспондентом у газетах. Спочатку була обласна газета «Черкаська Правда» і «Мо лодь Черкащини», потім «Робітнича Газета».

в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче: за його

життя вийшли лише збірки поезій «Тиша і грім» (1962) і казка «Цар Плаксій і Лоскотон» (1963).

творчої молоді.  Симоненко брав активну участь у роботі клубу,

багато їздив по Україні, залучався до літературних вечорів та диспутів, виступав на творчих вечорах... А ще займався пошуками місць масових поховань жертв сталінських репресій  

німим,  Але в серці моїм ніколи  Не замовкне весняний грім.

що сталася влітку 1962 року на залізничному вокзалі в

Черкасах. Між буфетницею тамтешнього ресторану і Симоненком випадково спалахнула щонайбанальніша суперечка: за кільканадцять хвилин до обідньої перерви самоправна господиня відмовилась продати Василеві пачку цигарок. Той, звичайно, обурився. На шум-гам нагодилося двоє чергових міліціонерів і, ясна річ, зажадали в Симоненка документи. Не передбачаючи нічого, Симоненко пред'явив редакційне посвідчення. А далі... Далі були побої в районному відділку міліції. Побої особливо жорстокі, біль яких невгамовно мучив Симоненка до самої смерті. Трохи більше як через рік після цього — 14 грудня 1963 року — він помирає.