Презентация на тему Прогнозування податку на додану вартість

формування дохідної частини бюджету, яке безпосередньо пов’язано з прогнозуванням

бюджетних надходжень та розподілом бюджетних призначень за різними типами податків у розрізі регіонів із урахуванням галузевих особливостей. Мета дослідження: полягає у розкритті сутності поняття „податкове планування” та його співвідношення із поняттям „планування податкових надходжень”, а також визначенні принципів, завдань, методів, факторів, які впливають на процес планування податкових надходжень. Завдання дослідження: встановлення методів покращення та оптимізації прогнозування податку на додану вартість.

на додану вартість включає:
- суми прогнозного фонду оплати праці

та прогнозного прибутку по прибуткових;
- суми нарахувань на обов‘язкове державне пенсійне та соціальне страхування;
- суми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів;
- суми прогнозу акцизного збору;
- суми відрахувань на будівництво і утримання автомобільних шляхів;
- суми відрахувань на геологорозвідувальні роботи;
- суми відрахувань до Державного інноваційного фонду.
Величина показнику доданої вартості визначається також як сума:
- плати за спеціальне використання водних ресурсів;
- плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
- збору за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин;
- плати за короткострокові кредити банку;
- збору за забруднення навколишнього середовища;
- платежів за рекламу;
- рентних платежів;
- сум, що виділяються на службові відрядження.

Метод репрезентативної податкової системи (РПС) – це прогнозування

(оцінка) потенційних податкових надходжень до бюджету за допомогою застосування стандартних ( чи середніх по країні) податкових ставок щодо відповідних податкових баз. Серед РПС найбільш поширені методи оцінки на основі аналізу споживчого попиту населення.  Метод оцінки податкового потенціалу з урахуванням платників податків. Даний метод базується на розрахунку середньої частки податкових вилучень з доходів суб’єктів господарювання субнаціональних адміністративно – територіальних утворень. 

Словацька економетрична модель для фіскального сектора; 

Модель MPS – спільна економетрична розробка Федерального резервного бюро Міністерства зовнішньої торгівлі США та Пенсильванського університету;  Модель DRI, яку розроблено на основі Брукінгської моделі та моделі Уартона;  Модель Дьюзенбері-Екстейна-Фромма (або DEF-модель), яка описує поквартальний розвиток економіки США в умовах рецесії;
Модель BEA – квартальна модель, яку розроблено в Бюро економічного аналізу США;  Мічіганська квартальна економетрична модель (MQEM), яку сформовано на базі моделі Сьюта. Складається з шести основних блоків, які описують: рівень заробітної плати і цін, виробництва і зайнятості, витрат і доходів, відсоткових ставок та обсягу виробництва.

До першої групи можна віднести такі:  -метод реальної(ефективної) ставки;  -метод репрезентативної податкової системи;  -метод макроекономічних показників;  -макроекономічний інтегрований метод;  -метод міжгалузевого балансу;
-якісні методи. 

До другої групи відносяться:  -аналітичні методи динамічних рядів (аналіз тимчасових рядів);  -каузальні (причинні) методи;  -балансові методи. 

інша статистична інформація я); 
-Державного казначейства України (звіти про виконання Зведеного

бюджету України);  -Державної податкової адміністрації (дані щодо надходжень податку в розрізі видів економічної діяльності, бюджетного відшкодування податку, дані податкових декларації тощо);  -Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції (прогнози економічного та соціального розвитку);  -Державної митної служби України (дані щодо імпорту товарів, що підлягають оподаткуванню, надходження податку в розрізі окремих товарних груп);  -Національного банку України (Платіжний баланс України, дані щодо офіційного обмінного курсу). 

бюджету України
До сьогодні ПДВ в Україні адмініструвало два органи:

Державна податкову служба та Державна митна служба, чиї функції буде передано в нове Міністерство доходів та зборів. Податкова служба відповідала за адміністрування ПДВ з вироблених в Україні товарів та за відшкодування ПДВ. Водночас Митна служба адмініструвала ПДВ з ввезених в Україну товарів.

адитивний
метод прямого вирахування
метод непрямого вирахування (метод заліку)

врахуванням наступних чинників:
Очікувані надходження базового року (виходячи з факту

10 місяців);
Очікувані надходження із врахуванням впливу зростання недоїмки і переплат;
Вплив за рахунок зміни контингенту платників;
Вплив макропоказників на надходження у прогнозованому періоді;
Прогнозна сума реструктуризованої заборгованості, яку підприємства мають заплатити у прогнозованому періоді;
Вплив змін у законодавстві.

за характером, поділяються на об’єктивні та суб’єктивні.

До об’єктивних причин віднести:
значні коливання попиту з боку світового ринку на український експорт;
нестабільність та мала потужність внутрішнього ринку;
зміни податкової бази внаслідок надання пільг з ПДВ окремим галузям та регіонам;
нестабільність цін світового ринку енергоносіїв;
тінізація економіки та розповсюдження схем ухилення від сплати ПДВ, одержання незаконного відшкодування з бюджету;
заполітизованість прийняття економічних рішень тощо.
До суб’єктивних причин належать такі:
недосконалість наявних методів прогнозування ПДВ;
завищення планових показників ПДВ під час затвердження бюджету у Верховній Раді України;
відсутність в наявних прогнозах врахування впливу темпів інфляції на очікувану величину надходжень ПДВ до бюджету тощо.

Для підвищення ефективності планування та виконання надходжень ПДВ, посилення

його ролі у механізмі бюджетного регулювання пропонується: відмовитися від застосування вексельної форми сплати ПДВ з ввезених на територію України товарів; вдосконалити механізм бюджетного відшкодування ПДВ на основі здійснення такого відшкодування у грошовій формі за умови відсутності у такого платника податку балансових збитків; з метою мінімізації випадків ухилень від сплати ПДВ, зменшення рівня економічної привабливості діяльності, спрямованої на незаконну мінімізацію податкових зобов’язань, пропонується вдосконалити податкову накладну з ПДВ. Податкові накладні мають бути бланками суворої звітності та реалізовуватися платникам ПДВ органом державної податкової служби України за місцем реєстрації такого платника.