Презентация на тему Нафта. Переробка нафти

кількістю органічних кисневих, сірчистих і азотних сполук, що являє

собою густу маслянисту рідину, від темно-бурого до чорного кольору.

Нафта - рідке паливо

при згорянні значну кількість теплоти.
- Має специфічний запах.
- Легко

запалюється.
- Не розчинна у воді.

М.В. Ломоносов.
Відповідно до цієї теорії нафту - це результат складних перетворень

продукту життєдіяльності флори і фауни, похованих або у водоймах, або в осадових породах.

Неорганічне походження.
Засновник теорії теорії Д. І. Менделєєв.
Він розглядав утворення нафтових вуглеводнів як результат взаємодії води з карбідами металів приблизно таким чином: 2FeC + 3H2O → Fe2O3 + C2H6 Н. Д. Зелінський вважав, що вуглеводні могли вийти і так:
6СО + 4Н2 → C3H8 +3 СО2

більшість з них представлено в незначних кількостях).
Хімічний склад
Вуглеводні
(79-88%)
Водень
(11-14%)
Сірка
(0,1-5%)
Кисень,

азот та інші елементи

р., коли вперше застосували розроблену Е. Дрейком технологію буріння

свердловин, яка використовується до цих пір. Але повністю витягти нафту з родовищ не вдається (65% - максимум).

нафти: Фонтанний - нафта піднімається тільки під дією пластової енергії. Газоліфтний

- в свердловину закачують стиснене повітря, що виштовхує рідину на поверхню. Насосний - підйом здійснюється насосами, що спускають в свердловину.

Плавуча бурильна установка на шельфі Охотського моря

змін нафти і являють собою її фізичний поділ на

фракції.
Фракція (лат. fractio) — частка речовини, що відбирається під час перегонки.
Спочатку промислова нафта проходить первинний технологічний процес очищення видобутої нафти від нафтового газу, води і механічних домішок - цей процес називається первинною сепарацією нафти.

в підготовленому вигляді для транспортування. На заводі вона піддається

додатковому очищенню від механічних домішок, видалення розчинених легких вуглеводнів (С1-С4) і обезводнення на електрообессолівающіх установках (ЕЛОУ).

нагрівання, випаровування та конденсації пари.
Перегонка здійснюється в особливих
установках

- ректифікаційних колонах.
У них нафту нагрівається приблизно до 320 ° С, і розігріті
продукти подаються на проміжні рівні.
У колоні може бути від 30 до 60 розташованих з певним
інтервалом піддонів і жолобів, на яких і конденсуються
продукти перегонки.

Якість одержуваних фракцій не відповідає
вимогам, що пред'являються

до
товарних нафтопродуктів, тому фракції
піддають подальшій (вторинної) переробці.

мазуту (залишку атмосферної перегонки) фракцій, придатних для переробки в

моторні палива, масла, парафіни і церезини та іншу продукцію нафтопереробки та нафтохімічного синтезу. Після цього залишаэться важкий залишок - гудрон. Може служити сировиною для отримання бітумів.

правило, не є товарними нафтопродуктами. Наприклад , октанове число

бензинової фракції становить близько 65 пунктів , вміст сірки в дизельної фракції може досягати 1,0 % і більше , тоді як норматив становить , залежно від марки , від 0,005 % до 0,2 %. Крім того , темні нафтові фракції можуть бути піддані подальшій кваліфікованої переробці.
У зв'язку з цим, нафтові фракції надходять на установки вторинних процесів, покликані здійснити поліпшення якості нафтопродуктів .

з метою одержання високоякісних бензинів і ароматичних вуглеводнів.
При

цьому молекули вуглеводнів в основному не розщеплюються, а перетворюються. Сировиною служить бензінолігроіновая фракція нафти.

водню при високому тиску і температурі. Гідроочищення нафтових фракцій

спрямована на зниження вмісту сірчистих сполук в товарних нафтопродуктах. Побічно відбувається насичення неграничних вуглеводнів , зниження вмісту смол , кисневмісних сполук , а також гідрокрекінг молекул вуглеводнів. Найбільш поширений процес нафтопереробки. Гідроочищенню піддаються такі фракції нафти : 1 . Бензинові фракції ; 2 . Гасові фракції ; 3 . Дизельне паливо; 4 . Вакуумний газойль ; 5 . Фракції масел.

дією каталізатора (в його ролі виступають алюмосилікати - суміш

Al2O3 і SiO2) з метою підвищити октанове число та отримання компонента високооктанового бензину, легкого газойлю і ненасичених жирних газів.
Бензин каталітичного крекінгу більш високої якості.

та її фракцій з метою отримання, як правило, продуктів

з меншою молекулярною масою — легких моторних і котельних палив, неграничних вуглеводнів, високоароматизованої сировини, нафтового коксу.

Макет установки
для проведення крекінгу.

важкого крекінгу, 3 - реакційна камера,
4 - гудрон,

5 - вторинний випарник; 6 - сировина;
7 - теплообмінник; 8 - перша РК; 9 - друга РК; 10 - холодильник;
11 - жирний крекінг-газ; 12 - газосепаратор; 13 - нестабільний бензин;
14-дизельне паливо.

1 - піч легкого крекінгу; 2 - піч важкого крекінгу, 3 - реакційна камера,
4 - гудрон, 5 - вторинний випарник; 6 - сировина;
7 - теплообмінник; 8 - перша РК; 9 - друга РК; 10 - холодильник;
11 - жирний крекінг-газ; 12 - газосепаратор; 13 - нестабільний бензин;
14-дизельне паливо.

Схема блоку установки термічного крекінгу

бензин і реактивне паливо під дією водню при високому

тиску, підвищеній температурі й наявності каталізатора (на основі вольфраму, нікелю або платини).

H
CH3-C-CH2+CH2-CH2-CH3


CH3-CH=CH2+CH3-CH2-CH3

ффф
Установка для гідрокрекінга

виробництва і підвищення октанового числа бензину.
До них відносяться:

полімеризація,
алкілування,
ізомеризація.

продукт, який кипить в тих же межах, що і

бензин, і має октанове число від 80 до 82:

під дією каталізатора (AlCl3):
CH3−CH2−CH2−CH3 → CH3−CH−CH3

(бутан) CH3 (ізобутан)

Алкілування. У цьому процесі ізобутан і изобутилен реагують під дією каталізаторів (H2SO4 або HF) з утворенням ізооктана:
C4H10 + C4H8 → C8H18

паливо
дизельне паливо
гідрокрекінг
каталітичний крекінг
гази
компонент
бензину

дизельне паливо
реактивне паливо
компонент
котельного
палива
гази
компонент
бензину

компонент
дизельного палива
сировина для
технічного віглуцю
Фракції

Ароматичні вуглеводні
Сахарин
Ліки
Барвники
Вибухові   речовини
Пластмаси
Вибухові речовини
Розчинники

Винний спирт

Етилен - гліколь

Синтетичний         каучук

Розчинники

Різні     ненасичені вуглеводні

Етилен

Штучне   дозрівання плодів

є у Передкарпатті, у Дніпровсько-Донецькій областях та на шельфі

Чорного і Азовського морів.
Станом на кінець ХХст. початкові потенційні ресурси нафти України оцінювалися в 1,33 млрд т, а газового конденсату — 376,2 млн Україна лише на 10-12% забезпечена нафтою власного виробництва.