Презентация на тему Основи курортології. Курортні ресурси України. (Тема 2)

чинників

Вплив основних характеристик клімату (температура і вологість

повітря, атмосферний тиск повітря) на життєві процеси людини, на її загальний стан.

Класифікація погоди Федорова-Чубукова, три групи погод.

найчастіше зустрічаються і повторюються з року в рік. Їх

сукупність утворює клімат — багаторічний режим погоди, який характеризується її середніми статистичними показниками для кожного конкретного місяця на Землі.

1. Клімат як багаторічний режим погоди, взаємодія основних кліматичних чинників

певній території. Кліматотвірні процеси проходять в конкретних географічних умовах

земної кулі. В низьких і високих широтах, над сушею і над морем, над рівнинами і над горами кліматотвірні процеси протікають по-різному, тобто мають свою географічну специфіку.

рівнем моря.

3. Розподіл суходолу і водних просторів.

4. Орографія поверхні

суші.

5. Океанічні течії.

6. Рослинний, сніговий, льодовиковий покрив.

7. Діяльність людини.

широта. Від неї залежить зональність в розподілі елементів клімату.

Сонячна радіація поступає на верхню межу атмосфери в прямій залежності від географічної широти, яка визначає полуденну висоту Сонця і тривалість випромінювання за сезонами року. З тієї самої причини зональність лежить в основі розподілу температури повітря. Але цей розподіл залежить також і від циркуляційних умов. Водночас, і в загальній циркуляції має місце певна зональність (яка в свою чергу викликана зональністю у розподілі температури

що визначає клімат. Атмосферний тиск з висотою падає, сонячна

радіація і ефективне випромінювання збільшуються, температура, як правило, знижується, масова частка водяної пари також зменшується. Висота змінює вертикальний розподіл практично всіх метеорологічних величин, тому дуже суттєво впливає на клімат і закономірності його розподілу на земній кулі, викливаючи явище висотної кліматичної зональності.

ефективним кліматотвірним фактором. Саме з ним пов'язаний поділ кліматичних

типів на морські та континентальні. На зональність розподілу температури та опадів, а також інших метеорологічних величин впливає розподіл суші та моря. З ним же пов'язане утворення та позиціонування баричних центрів дії атмосфери: субтропічні зони високого тиску розвиваються над материками влітку, в помірних широтах над материками чітко виражене переважання високого тиску взимку та низького влітку. Це ускладнює систему загальної циркуляції атмосфери, а отже, і кліматичних умов на Землі.

висота місцевості над рівнем моря, але й орографічні умови

- висота і напрям гірських хребтів, експозиція схилів відносно розподілу світла і переважаючих вітрів, ширина долин і кривизна поверхні. Затримуючи перенос мас холодного чи теплого повітря, гористворюють більш чи менш різкі розділи в розподілі температури у великому географічному масштабі. Над горами виникають рухи повітряних течій і особливі форми хмар. Над нагрітими схилами гір також посилюється конвекція і як наслідок - хмароутворення.

режимі поверхні моря і тим самим впливають на розподіл

температури повітря та на атмосферну циркуляцію. Стійкість океанічних течій призводить до того, що їх вплив на атмосферу має кліматичне значення. Відзначимо, зокрема, вплив Гольфстріму на клімат Півночі Європи, Перуанської та Бенгельської течій - на утворення пустель Атакама та Наміб відповідно, вплив теплої течії Ель-Ніньо на клімат і господарство Південної Америки. Над районами холодних течій збільшується повторюваність туманів (особливо проявляється біля Ньюфаундленда).

і знижує її середню температуру. Вплив рослинного покриву має

здебільшого мікрокліматичне значення. Сніговий покрив зменшує втрату тепла поверхнею і коливання її температури. Навесні на таяння снігового покриву витрачається велика кількість атмосферного тепла. Над сніговим покривом виникають часті та сильні інверсії температури (взимку пов'язані з радіаційним охолодженням, а навесні - з таянням снігу). Велике альбедо снігу призводить до посилення розсіяної радіації і тим самим збільшує сумарну радіацію і освітленість.

Спостерігається вплив людини на мікроклімат (смоги, зміни у водному

режимі, вирубка лісів), так і на макрокліматичні умови (викиди парникових газів, опустелювання, порушення озонового шару атмосфери тощо).

повітря є одним з основних природних чинників, які впливають

на такі фізіологічно важливі функції людського організму, як кровообіг, кров’яний тиск, функціональні зміни в нервовій системі. Для характеристики термічного режиму в кліматотерапії використовують величини середньодобових, середньо­місячних та річних температур, а також їхні максимальні і мінімальні значення. Для характеристики зміни термічної ситуації протягом доби використовують ве­личини міждобових амплітуд температур.

на земну поверхню і всі предмети, які перебувають на

ній. Атмосферний тиск змінюється в горизонталь­ному напрямку завдяки руху баричних систем – циклонів і антициклонів. Тиск змінюється періодично протягом доби, року. Ці зміни пов’язані з нерівномірним нагріванням земної поверхні за певний період. Неперіодичні коливання атмос­ферного тиску пов’язані з рухом повітряних мас. Особливо небезпечні для само­почуття і здоров’я людей раптові і значні перепади тиску (перепади тиску в 1-2 гПа людина майже не відчуває).

або пружність водяної пари, відносна вологість і дефіцит вологості

(брак насиченості). Пружність водяної пари являє собою парціальний тиск водяної пари, що міститься у повітрі. Відносна вологість визначається відсотковим відношен­ням пружності водяної пари, що міститься в повітрі, до пружності насиченого парою повітря при даній температурі. Дефіцит вологості утворює різницю між пружністю водяної пари, що міститься в повітрі, і пружністю насиченого водя­ною парою повітря при даній температурі й тиску.

з основних метеороло­гічних величин, яка може значно впливати на

самопочуття людини. Вітер харак­теризується напрямком і швидкістю, які визначаються особливостями баричного рельєфу, значеннями баричного градієнта та особливостями рельєфу місцевості, ландшафтними умовами (близькістю водойм, характером рослинності тощо) і не­однорідністю земної поверхні.

ім. І.М. Сеченова на основі класифікації погод Фе­дорова-Чубукова запропонували

схему оцінки погод згідно з потребами клімато­терапії. Виділено три групи погод: сприятливі, відносно сприятливі і несприят­ливі для кліматолікування.

елементів при стійких повітряних масах і відсутності фронталь­ної активності,

міждобовій мінливості атмосферного тиску не більш ніж 4 мбар на добу, температурі повітря 2° С на добу, швидкості вітру не більш ніж 3 м/сек. З відносною вологістю від 55 до 85 %. В цю групу входять погоди: сонячна, спе­котна і суха (IIклас), сонячна, помірно волога і волога (IIIклас), хмарна вдень і малохмарна вночі (IVклас), сонячна, помірно волога і волога, хмарна вночі (Vклас), з переходом температури повітря через 0° С: сонячна вдень (IXклас), слабко морозна (Xклас), помірно морозна (XIклас).

метеорологічних елементів, слабкою циклонічною діяльністю з проходженням різко виражених

фронтів зі швидкістю до 35-40 км/год., міждобовою мінливістю атмосферного тиску (5-8 мбар на добу), температури (3-4° С на добу); відносна вологість може бути нижчою від 55 % і вищою від 85 %, швидкість вітру - понад 4 м/сек. В цю групу входять погоди: сонячна, дуже спекотна і дуже суха (І клас), хмарна (VIклас), хмарна з переходом температу­ри повітря через 0° С (VIIIклас), значно морозна (XIIклас).