Реанімація — комплекс заходів, спрямованих на відновлення різко порушених або втрачених життєво-важливих функцій організму (серцево-легеневі та церебральні функції).
Слайд 2
Реанімація — комплекс заходів, спрямованих на відновлення різко порушених
або втрачених життєво-важливих функцій організму (серцево-легеневі та церебральні функції).
Слайд 3
Реаніматологія(від лат. — знову, — життя, дихання) стала однією з
провідних клінічних дисциплін, а її методи широко використовуються у
медичній практиці. Клінічна реаніматологія тісно пов'язана з фізіологією, патологічною анатомією, хірургією, терапією та іншими медичними спеціальностями. Її завдання — вивчення механізму процесів, які відбуваються у організмі при помиранні, при розвитку термінального стану, і на цій основі розробка та застосування методів боротьби зі смертю.
Слайд 4
Термінальні стани можуть спричинятися різними причинами: шоком, інфарктом
міокарда, великою крововтратою, закупоркою дихальних шляхів або асфіксією, електротравмою,
утопленням, засипанням землею. У термінальному стані виділяють 3 фази, або стадії: преагональний стан; агонія; клінічна смерть.
Слайд 5
У преагональному стані свідомість хворого ще зберігається, але
вона сплутана. Артеріальний тиск падає до нуля, пульс різко
прискорюється та стає ниткоподібним, дихання поверхове, ускладнене, шкірні покриви бліді.
Слайд 6
Під час агонії артеріальний тиск та пульс не
визначаються, очні рефлекси (рогівковий, реакції зіниці на світло) зникають,
дихання набуває характеру ковтання повітря.
Слайд 7
Клінічна смерть — короткотривала перехідна стадія між життям та
смертю, її тривалість 3-6 хвилин. Дихання та серцева діяльність
відсутні, зіниці розширені, шкірні покриви холодні, рефлексів немає. У цей короткочасний період ще можливо відновити життєві функції за допомогою реанімації. У пізніші строки настають незворотні зміни у тканинах та клінічна смерть переходить у біологічну, справжню.