Слайд 2
Від живого споглядання до абстрактного мислення і від
нього до практики – такий діалектичний шлях пізнання істини,
пізнання обєктивної реальності
(В.І. Ленін)
Слайд 3
Мисленням називається психічний процес, який полягає у розкритті
зв`язків і залежності між предметами і явищами.
Це вища форма
узагальненого і опосередкованого ( через слово) відображення у свідомості людини найбільш суттевих властивостей предметів і явищ обєктивної дійсності та їх взаємозвязків.
Слайд 4
Мислительні операції
Аналіз – мислительний поділ осмисленого матеріалу
на складові частини і виділення окремих ознак елементів, властивостей
Синтез – мисленне з’єднання в одне ціле окремих частин.
Порівняння – полягає у встановленні схожості і (або) відмінності між предметами і явищами.
Узагальнення – виділення головних загальних,найбільш характерних ознак для певного предмету, явища, ситуації
Абстракція – виділення окремих ознак об’єкта, що вивчається.
Слайд 5
Конкретизація – мислительна операція, протилежна абстракції
Класифікація
– це поділ і наступне обєднання предметів чи явищ
більш загальним понняттям
Систематизація – мислений розподіл предметів і явищ в певному порядку у відповідності з існуючими між ними звязками.
Слайд 8
Види мислення
за формою існування
Наглядно – дійове (практичне):задача вирішується
безпосередньо в дії, практичній діяльності.
Характерне для дітей і
вищих тварин
наглядно – образне мислення пов’язане з конкретними образами, ситуаціями, змінами в них.
словесно – логічне (абстракне, теоретичне, понятійне) –оперування поняттями, судженнями, умовиводами. Задача в вирішується в словесній (вербальній) формі.
Слайд 9
За характером розумової діяльності виділяють:
Мислення каузальне – причинно-наслідкове
Вірус
грипу - грип
Паличка tbc - туберкульоз
Мислення кондіціональне
Враховуються
умови виникнення того чи іншого явища
(грип -переохолодження
Tbc – неповноцінне харчування)
Слайд 10
Типи мислення за стилем
Стандартне (“трафаретне”) – відображає усталені
віками істини: 2х2=4. Воно не приносить нічого нового для
прогресу.
Оригінальне – не змінює основні базові знання і фундаментальні положення, але об’єкти чи явища розглядаються з нової, недослідженої сторони. Допомагає оригінально розв’язати задачу.
Революційне (парадоксальне) – докорінно змінює старі погляди і аксіоми. Теорія Коперніка, мораль Ісуса Христа, теорія відносності Ейнштейна.
Слайд 11
Форми мислення
Поняття – це відображення найбільш суттєвих, найбільш
загальних властивостей і якостей предметів та явищ, виражене мовним
знаком-словом: “дерево”, “людина”, “стіл”
Судження – відображає істотні зв’язки між предметами і явищами:
- вода гасить вогонь
- не все те золото, що блистить
Умовивід – висновок, зроблений з кількох суджень:
- всі метали – провідники електрики
- мідь – метал, мідь – провідник електрики.
Слайд 12
Способи умовиводів:
Індукція – рух думки від одиничних тверджень
до загального знання.
Дедукція – рух думки від більш загального
до менш загального – (всі тіла при нагріванні розширюються, значить камінь теж розширюється)
Аналогія – висновок, зроблений на основі подібності між об’єктами за певною ознакою.
Інтуіція – стислий у часі, недостатньо усвідомюваний безпосередній пізнавальний акт без попереднього логічного обмірковування.
Слайд 14
Якості (продуктивність)
Широта
Конкретність
Глибина
Самотійність
Критичність
Гнучкість
Послідовність
Темп
Стандартність чи оригінальність
Дотепність
Кмітливість
Винахідливість
Слайд 16
Інтелект (розум) – сукупність знань та життєвого досвіду
людини, можливість їх подальшого накопичення та використання на практиці.
Інтелектуальність – широта кругозору, загальної ерудиції.
Інтелігентність – культура вияву інтелекту та поведінки.