Презентация на тему Релігієзнавство

і природокористування України (НУБіП) бакалаврського рівня підготовки з усіх

спеціальностей.
У Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Національній доктрині розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки, Законі України «Про вищу освіту» зазначено, що система освіти має забезпечувати виховання людини демократичного світогляду і культури, яка поважає права і свободи особистості, традиції народів і культур світу, національний, релігійний вибір особистості, та повинна спрямовуватися на виховання культури миру і міжособистісних відносин.
Саме викладання курсу «Релігієзнавство» сприяє оволодінню досягненнями світової та вітчизняної культури, допомагає особі самовизначитись у світоглядних питаннях, формує духовні інтереси, ціннісну орієнтацію.

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО - ОДНА З ПРОВІДНИХ ГАЛУЗЕЙ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ І НАУКИ

системи моральних настанов і цінностей, толерантного ставлення до віруючих

всіх традиційних релігійних віросповідань та вчень, виробленню моральних принципів та світоглядних орієнтирів,
сприяє формуванню у студентів навичок міжособистісного спілкування на ґрунті релігійної толерантності, оволодінню досягненнями світової та вітчизняної культури,
допомагає особі самовизначитись у світоглядних питаннях, формує духовні інтереси, ціннісну орієнтацію,
допомагає оволодінню студентами досягненнями світової та вітчизняної культури, формуванню виваженого ставлення до релігійних переконань інших людей, розумінню гуманістичних цінностей в сучасному суспільстві.

Викладання курсу «Релігієзнавство» є важливим внеском у гуманітаризацію освіти:

її аспектах: структура, функції, методи дослідження.

Релігієзнавство продукує знання про

релігію в її цілісності і сутнісних проявах як на рівні індивідуального релігійного досвіду,так і суспільного буття. Знання релігії як духовного феномену – невід’ємна умова становлення кожної людини як особистості. В поєднанні з іншими гуманітарними знаннями вони формують її духовну культуру, світоглядні орієнтири, духовні інтереси, моральні цінності, позицію щодо сакральної духовності, світової та національної культури. За допомогою їх людина набуває здатності розрізняти особливості діяльності релігійних організацій, використовувати положення законодавства про свободу совісті та релігійні організації в практичній роботі.

Предмет курсу

доктринальних і культурних особливостей окремих релігій;
набуття знань студентами

про релігію як складний феномен духовного життя з позицій світоглядного і конфесійного плюралізму, загальнолюдських культурних цінностей з урахуванням особливостей регіону та послідовним дотриманням свободи совісті;
ознайомлення студентів із існуючими релігійними традиціями світу;
розширення знань щодо основних понять, функцій та структурних елементів релігії як феномену людської історії;
вивчення історії розвитку духовних, культових, обрядових та ритуальних практик релігій, умов виникнення основних вчень та формування їхньої регіональної, культурної специфіки;
ознайомлення студентів зі специфікою розвитку релігієзнавства як наукової міжгалузевої дисципліни, її основних принципів та методології, яка ґрунтується на філософському спадку.

Мета і завдання

функцій релігії, її місця у суспільстві, історії, культурі.
Виховання морально-етичних

та ідейних переконань, що відіграють значну роль у становленні світоглядної та правової культури, формуванні професійних рис фахівців.
Прищеплення фахівцям навичок наукового аналізу, спрямованих на забезпечення самостійного осмислення закономірностей розвитку і еволюції релігійного комплексу: від первісних форм релігійних уявлень до розвинутих релігійних систем світового масштабу; церкви як соціального інституту; релігійного процесу в певних природних, історичних, культурних та етнічних умовах.
Розвиток практичних навичок роботи з науковою літературою, критичного осмислення документів та першоджерел.

Мета викладання навчальної дисципліни “Релігієзнавство»:

понятійний апарат.
Причини, що визначають еволюцію релігії в сучасному світі.
Тенденції

розвитку релігійних процесів в сучасній Україні.
Ідейні вчення світових релігій.
Особливості нових релігійних вірувань.
Моделі державно-церковних відносин в історії України та у світі.
Проблеми сучасних досліджень теорії та історії релігії.

Студенти повинні знати:

Студенти повинні вміти:

Аналізувати усю сукупність проблем походження, сутності та функцій релігії, зміст теорії та історії релігії.
Характеризувати християнське віровчення та його головні догмати.
Розкривати основні віросповідні ідеї світових релігій.
Класифікувати нові релігійні рухи.
Орієнтуватися в різноманітних проявах релігійності в сучасному світі.
Аргументовано робити висновки стосовно ролі релігії в загальносвітових процесах.
Орієнтуватися в основних підходах у вивченні релігії;
- виділяти особливості віровчення, культу та церковної організації різноманітних релігій світу, їх місце в історії духовного розвитку людства;
- розкривати сучасний стан реалізації на практиці українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації.
- стати професіоналом, якій має цілісне уявлення про виникнення, формуванні, еволюції, сучасний стан релігії, її взаємозв'язку з філософією, наукою, політикою, мистецтвом, який вміє орієнтуватися в сучасній релігійній ситуації в світі та Україні, здатний до аналізу та прогнозування релігійних процесів.

«Релігійні фактори в контексті суспільних і світоглядних трансформацій».
Наукова робота
Програма

навчальної дисципліни
складається з таких змістових
модулів:
Релігієзнавство як наука про релігію. Загальні проблеми релігієзнавства. Основні елементи та функції релігії Національно-державні релігії

2. Ідейні вчення світових релігій. Сучасні нетрадиційні релігії. Релігія і церква в сучасній Україні. Релігія в духовному житті українців

«Релігієзнавства» є формування та розвиток у студентів:
Толерантності – розуміння

того, що в житті існують різноманітні вибори і повага до інших;

Взаємності – готовності визнавати за іншими чи надавати їм право робити те саме,що ми хотіли б, щоб дозволяли чи давали право робити нам, і не ображати інших в тому,де ми не хотіли б щоб ображали нас;

Громадянськості – уміння відстоювати власну позицію, здатність до розмірковувань та поміркованість у публічному вираженні ідентичності, взаємоповагу у спілкуванні з іншими.

та УЯП АПК до Синагоги Бродського (2013 р.)

участі у Всеукраїнській конференції «Капеланське служіння у вишах. Комунікативний

аспект» у Київському міському будинку учителя з ініціативи Центру академічного душпастирства Київської Архиєпархії УГКЦ (2013 р.)

рік)

АПК до міської синагоги Бродського