Презентация на тему Ресурсний підхід в соціальній роботі

але які потребують розвитку;
практично повністю відсутніх.

Якщо друге та

трете з названого допомагає деталізувати проблеми, то перше – намітити спосіб їх вирішення.

[Романычев И.С. Ресурсный подход к социальной работе: к вопросу о социологическом осмыслении [Текст] / И.С. Романычев. – Общество. Среда. Развитие (Terra Humana). – 2012. – 3.  [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/resursnyy-podhod-v-sotsialnoy-rabote-k-voprosu-o-sotsiologicheskom-osmyslenii].

як потенціал, яким потрібно вміти скористатися й який потрібно

розвивати;
«актив» як ресурс, затребуваний ринком;
«капітал» як ресурс, здатний перетворюватися у грошову форму та приносити додану вартість

[Романычев И.С. Ресурсный подход к социальной работе: к вопросу о социологическом осмыслении [Текст] / И.С. Романычев. – Общество. Среда. Развитие (Terra Humana). – 2012. – 3.  [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/resursnyy-podhod-v-sotsialnoy-rabote-k-voprosu-o-sotsiologicheskom-osmyslenii; Тихонова Н.Е. Ресурсный подход как новая теоретическая парадигма в стратификационных исследованиях [Текст] / Н.Е. Тихонова. – Экономическая социология. – 2006. – Т. 7. – 3.  [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ecsoc.msses.ru/]

на засоби виробництва, професійні навички, робочу силу);
політичні (влада в

середині домогосподарства (наприклад, голова сім’ї), влада на робочому місці (наприклад, менеджер), партійна чи соціальна влада (наприклад, законодавець), харизматичний лідер);
культурні (високостатусні споживацькі практики, «гарні манери», привілейований образ життя);
соціальні (доступ до високостатусних соціальних зв’язків, суспільні зв’язки, членство в асоціаціях, клубах, союзах);
престижні (престиж, гарна репутація, відомість, чинопоклоніння та зневажливе ставлення, етнічна те релігійна чистота);
громадянські (власні права, контакти, право голосу, членство у вибірних асамблеях, свобода слова та зібрань);
людські (здібності, досвід, навчання на робочому місці, кваліфікаційні навички, стаж роботи, рівень освіти, знання).

[Тихонова Н.Е. Ресурсный подход как новая теоретическая парадигма в стратификационных исследованиях [Текст] / Н.Е. Тихонова. – Экономическая социология. – 2006. – Т. 7. – 3.  [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ecsoc.msses.ru/]

спрямована на активізацію зусиль самого клієнта, однак ресурси, наяні

у клієнта, можуть бути:
недостатніми;
невідомими;
неможливими для використання в конкретній ситуації;
погано організованими;
недоступними з точки зору вартості.

Згідно до теорії мобілізації ресурсів успіх соціальної дії залежить від здатності учасників залучити ресурси. 

накопичують ресурси для спільних дій і досягнення спільної мети.
перехід

із пасивного стану в активний, перетворення людей в діючих суб’єктів соціальної.
мистецтво ефективного залучення та використання ресурсів для досягнення мети.

Мобилизация ресурсов сообщества. Что должен знать руководитель социально ориентированной некоммерческой организации о привлечении средств. Пособие. – Тюмень. БФРГТ, 2012 / http://nko.economy.gov.ru:81/data/files/dictionary/1455/94/%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D0%B4%20%D0%A2%D1%8E%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8.%20%D0%9C%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%B2.pdf

ресурсів:
Мобилизация ресурсов сообщества. Что должен знать руководитель социально

ориентированной некоммерческой организации о привлечении средств. Пособие. – Тюмень. БФРГТ, 2012

Класичний приклад: легенда про Лох-Несське чудовисько з 1933 року «годує» цілу область у Шотландії.

ориентированной некоммерческой организации о привлечении средств. Пособие. – Тюмень.

БФРГТ, 2012

У відповідності до теорії мобілізації ресурсів виокремлюють такі види ресурсів:

зовнішні (потенційні), ті, які можна мобілізувати, і які ще не мобілізовані;
внутрішні (наявніл), ті, що вже наявні у розпорядженні.

Активізація внутрішніх ресурсів працює як магнит для зовнішніх ресурсів.

Серед фахівців існує думка, що саме з усвідомледння наявних

ресурсів, а не з констатації проблем потрбно починати, якщо стоїть завдання розвитку певної громади.
Якщо ми починаємо розробляти карту наших проблем, то мимоволі виникає почуття безвихіддя, безпорадності, нездатності впоратися самотужки. При цьому зовнішніх ресурсів завжди обмаль і за них потрібно боротися.
Якщо розпочати з оцінки свої власних можливостей, виявиться, що їх не так вже й мало, що можна вирішити проблему своїми силами, можна залучити в їх вирішення чимало людей, які раніше були пасивними, можна досягти нееликих, але конкретних результатів і вражаючих перемог, які надихають і інших.

Мобилизация ресурсов сообщества. Что должен знать руководитель социально ориентированной некоммерческой организации о привлечении средств. Пособие. – Тюмень. БФРГТ, 2012;
Джон П.Кретцманн, Джон Л.Макнайт. Развитие общин за счет внутренних ресурсов, перевод с английского. Киев, Четверта хвиля, 2006.

передбачає обмін послугами між людьми.
Принцип участі нескладний: допоможи

іншому, і допоможуть тобі. Людина виконує звичну для неї роботу (те, що вміє та любить робити), допомогаючи тим самим іншим людям. І якщо їй потрібна чиясь допомога, то вона отримує її взамін відпрацьованих годин, які обраховуються співробітниками Банку Часу.

Мобилизация ресурсов сообщества. Что должен знать руководитель социально ориентированной некоммерческой организации о привлечении средств. Пособие. – Тюмень. БФРГТ, 2012

Годину вигулу собаки можна обміняти на урок англійської

звертаючись до майбутнього Джеремі Ріфкіна пропонує концепцію «переходу від

володіння до доступу» (shift from ownership to access).
«Економіка спільного використання» - це модель, яка дозволяє людям легше заробляти за допомогою вільнихактивів. Спіймати попутну машину, переночувати в чужому будинку, приготувати іншим людям їжу або виконати для них якусь підсобну роботу - все це звичні справи, що дозволяють одним трохи заробити, а іншим – недорого отримати потрібне. Помітно спрощують таку діяльність компанії, які спеціалізуються на організації спільного використання. Uber, Lyft, Sidecar і інші фірми, спеціалізуються на організації приватного візництва, дозволяють власникам особистих машин використовувати для пошуку пасажирів відповідну програму для смартфонів. Люди, які розміщують дані про свою нерухомість в базах Airbnb, HomeAway і FlipKey, конкурують з готелями, а домогосподарства, задіяні в сервісах домашньої кухні Feastly і EatWith, - з ресторанами. Airbnb, Uber і Feastly НЕ володіють будинками, машинами і їжею своїх користувачів. Вони володіють технологіями і майданчиками, що дозволяють водіям знайти пасажирів, домовласникам – тимчасових мешканців, а кулінарам - бажаючих підкріпитися. Обмін власністю між продавцями і покупцями поступово поступається місцем операціях з надання короткострокового доступу між постачальниками послуг і клієнтами, діючими в рамках мережевих взаємозв'язків. Ці сервіси вповні реалізують тезу Дж. Ріфкіна про те, що на зміну ринку, колись зводиться людей обличчям до обличчя в певних місцях, прийшли мережі, що розсіюють нас так само широко, як наші взаємодії.