Презентация на тему Годівля коней

і енергії у коней зумовлений породою, статтю й віком.

Зокрема, у жеребчиків обмін речовин і енергії інтенсивніший, ніж у кобилок. У жеребців збільшується потреба в поживних речовинах у період підготовки до парування і під час його проведення, у кобил — в останні 3 міс жеребності і в перші 3 міс лактації, у ло­шат — в перший рік життя. Коням ваговозних порід з розрахунку на 100 кг живої маси потрібно менше (на 6— 10 %) поживних речовин, ніж коням верхових і рисистих порід. Особливо вимогливі до концентрації поживних речовин у раціоні спортивні коні і ті, що інтенсивно тренуються.
М'язова робота коней пов'язана з великими витратами вуглеводів, особливо в перші 3 год, що вимагає підгодівлі тварин в процесі їх використання.
Потреба в протеїні у коней усіх статево-вікових груп включає витрати на підтримання життєвих функцій. Крім то­го, у кобил на ріст плода і молокоутворення, молодняка — на приріст живої маси, у жеребців-плідників — на утворення сперми. Останнім часом у раціонах молодняку рекомендується врахо­вувати вміст лізину.

апарату коням необхідні в достатній кількості мінеральні речовини, насамперед

кальцій і фосфор, співвідношення яких у раціоні повинно бути 1 : 1 або 1 : 0,75. Дуже важливо враховувати потребу коней у вітамінах: A, D, Е, В1 В2, В6, В12, B5, В3, Вс і В4. Ці вимоги значною мірою стосуються лактуючих і жеребних кобил в останні 90 днів жеребності, молодняку та спортивних коней.
Залежно від природно-кліматичної зони застосовують різні типи годівлі коней. Найбільш поширений з них сінно-концентратно-силосно-коренеплідний в зимовий і трав'яно-концентратний — в літній періоди.
Годівлю коней різних статевовікових груп здійснюють за нормами, в яких враховані особливості господарського-використання та останні досягнення фізіології і біохімії травлення. Зокрема, визначені нормативи вмісту в раціоні для коней сухої речовини і концентрації, в ній енергії, сирого протеїну, лізину, макро- та мікроелементів, вітамінів.
Оптимальним рівнем клітковини в раціоні коней вважається 16 % від сухої речовини. Збільшення кількості клітковини понад 16 % знижує використання обмінної енергії раціону. В зв'язку з цим запропоновані поправочні коефіцієнти на депресивну дію клітковини. Зокрема, при 17—19 % клітковини обмінна енергія буде використовуватись на 92,6%, 20—25 — 78,9, 30—33 — 75,1 і при 34—37%—на 71,4%.

відповідно на 7,4, 11,7, 21,1. 24,9 і 28,6 %.

В такій же пропорції повинен бути збільшений і вміст інших поживних речовин.
При оптимальній нормованій годівлі молодняк коней в перший рік життя досягає за живою масою 56—60 % дорослої тварини, в другий — 75—85 і в третій рік—100 %.
Виходячи з того, що норми годівлі складені для певної статевовікової групи коней в середньому, при користуванні ними необхідно враховувати породу, стать, темперамент тварин, характер роботи, збереження живої маси у дорос­лих коней і її збільшення у молодняка, індивідуальні особливості у поїданні кормів. Нормативні показники складені з таким розрахунком, що їх можна корегувати у межах ±5 %. Для того, щоб якнайкраще врахувати потребу коней в поживних речовинах, їх необхідно своєчасно зважувати (молодняк у віці 2, 6, 12, 18, 24 і 30 міс і не частіше одного разу за квартал—дорослих коней).
В розроблених нормах потреба же­ребців і конематок в сухій речовині наведена з розрахунку на 100 кг живої маси, а потреба в різних поживних речовинах — з розрахунку на 1 кг сухої речовини (табл. ).

ваговозних порід у поживних речовинах

кобил у поживних речовинах і енергії зумовлена живою масою,

фізіологічним станом та ха­рактером господарського використання. В основу розроблених норм годівлі взяті дані, наведені в таблиці. Згідно з цими даними, жеребній (з 9-го місяця) кобилі потрібно згодовувати 2,5 кг сухої речовини на кожні 100 кг живої маси, в 1 кг сухої речовини повинно міститись 0,7 корм, од., 7,32 МДж обмінної енергії, 100 г сирого протеїну, 70 г перетравного протеїну і т. д.
Норми розраховані для племінних кобил при стійлово-пасовищній системі утримання в літній період. При використанні жеребних кобил на легких роботах норми годівлі необхідно збільшувати на 30 %. Норми годівлі й орієнтовні раціони для племінних кобил наведено в таблицях .

племінного молодняка коней складені з урахуванням його потреб у

поживних речовинах, які наведено в таблиці . Зокрема, потреба в сухій речовині представлена з розрахунку на 100 кг живої маси, всі інші нормовані показники — на 1 кг сухої речовини. Це значно спрощує визначення потреби кожної тварини або групи в сухій речовині, енергії та інших елементах живлення.

голову за добу

живою масою 500— 550 кг, на голову за добу

600 кг, на голову за добу

коней в поживних речовинах

віці 6—12 міс, на голову за добу

у віці 18—24 міс, на голову за добу

коней в поживних речовинах залежить від їх живої маси

і характеру виконуваної роботи. Основними видами робіт для робочих коней є транспортні й польові. Згідно з класифікацією Всесоюзного науково-дослідного інституту конярства роботи коней поділяють на легкі, середні й важкі.
При використанні робочих коней на транспортних роботах слід враховувати, що повне навантаження воза створює середній тяговий опір, який становить 12—16 % живої маси тварини.
Виконання транспортних робіт на важких дорогах збільшує потребу коней в поживних речовинах на 10 %, а при роботі на полі — на 20%. Жеребним кобилам, починаючи з 9-го місяця жеребності, норму згодовування сухої речовини збільшують на 2—3 кг, а лактуючим — на 4—6 кг. Жеребних кобил після 9-го місяця жеребності на важких роботах не використовують.
Норми годівлі і раціони для робочих коней наведено в таблицях .
НОРМИ ГОДІВЛІ І РАЦІОНИ ДЛЯ МОЛОДНЯКА РОБОЧИХ КОНЕЙ
Потреба молодняка робочих коней в поживних речовинах зумовлена інтенсивністю росту, моціоном і характером роботи. В середньому на 100 кг живої маси молодняку 6—12-місячного віку згодовують 3 кг сухої речовини, 12— 18 — 2,85, 18—24-місячного —2,6, у віці 2—3 роки і більше при виконанні легкої роботи —2,5 кг. Примірні норми і раціони годівлі молодняка робочих коней наведено в таблицях .

18—24 міс, на голову за добу

добу

голову за добу

кг, на голову за добу

добу

дійних кобил у поживних речовинах залежить від їх живої

маси, добового надою, хімічного складу, молока та ефективності засвоєння поживних речовин кормів. На відміну від підсисних і дійних кобил помітно збільшується молочна продуктивність неза­лежно від ручного чи машинного доїння. Добовий надій кобил становить близько 3 % їх живої маси. Із загальної кількості молока 50—70 % висисає лоша, а решту видоюють.

на голову за добу

кінних заводах, ц

і рентабельності галузі конярства
Якість кормів і повноцінність раціонів
Визначення хімічного

складу кормів, фактичної поживності раціонів
Наявність в господарстві комбікормів власного виробництва
Наявність в господарстві цеху гідропоніки