Слайд 2
Очищення виробничих стічних вод організовується з метою використання
їх у системах оборотного, послідовного або замкнутого водопостачання, забезпечення
умов прийому до міських систем водовідведення або скидання у водні об’єкти.
Вода, використана в технологічному процесі, містить домішки у виді: зважених часток розміром від 0,1 мкм і більш, що утворюють суспензії; крапельок, що не розчиняються у воді, що утворять емульсії; колоїдних систем з частками розміром від 1 мкм до 1 нм і розчинених у воді речовин у молекулярній або іонній формі. Домішки, що утримуються в технологічній воді, часто є коштовною сировиною або готовою продукцією.
Методи очищення стічних вод підрозділяються на механічні, хімічні і біологічні.
Слайд 3
Механічні методи
Механічне очищення - це такий спосіб обробки
води, який дозволяє виділити велику кількість грубодисперсних домішок. Механічними
методами очищення стічних вод є:
• проціджування
• відстоювання
• фільтрування
Спочатку для того, щоб затримати особливо великі фракції сміття, встановлюють спеціальні грати і сита. Далі йде процес відстоювання, необхідний для того, щоб диференціювати різні за щільністю зважені частинки. Так, речовини, щільність яких більше ніж щільність води, осядуть на дні, а більш легкі частинки спливуть на поверхню.
Слайд 4
Для очищення стічних вод механічним методом застосовують спеціальні
пристрої – пісколовки для виділення крупно дисперсних частинок. Пісколовки
використовують горизонтальних і вертикальних конструкцій. Найпростіші – горизонтальні пісколовки, являють собою резервуар з поперечним перерізом для очищення. Будова залежить від кількості стічних вод.
Решітки застосовуються для затримання зі стічних вод великих забруднень і є спорудами, що очищають стічні води для подальшого, більш повного очищення.
Прорізи між стрижнями грат повинні бути якможливо меншими, щоб затримувати як можна більше грубих домішок для полегшення роботи відстійників.
З цих міркувань ширину прорізів решіток перед очисними спорудами приймають рівною 16 мм. Швидкість протоку стічних вод між стрижнями решітки не повинна перевищувати 1 м/с.
Слайд 5
Фізико-хімічні методи
Фізико-хімічні методи відіграють значну роль при очищенні
стічних вод. Вони застосовуються як самостійно, так і в
поєднанні з механічними, хімічними та біологічними методами.
До фізико-хімічних методів очищення стічних вод відносяться коагуляція, флотація, адсорбція, іонний обмін, екстракція, ректифікація, випарювання
Слайд 6
Коагуляція - це процес злипання частинок колоїдної системи
в результаті їх взаємодії під дією молекулярних сил зчеплення
при перемішуванні або направленому переміщення в зовнішньому силовому полі.
В результаті коагуляції утворюються агрегати - великі (вторинні) частинки, що складаються зі скупчення дрібних (первинних). Первинні частинки в таких агрегатах з'єднані силами міжмолекулярної взаємодії безпосередньо або через прошарок навколишнього (дисперсійної) середовища. Коагуляція супроводжується прогресуючим укрупненням частинок і зменшенням їх загального числа в обсязі стічної води.
Слайд 7
Флотація - процес молекулярного прилипання частинок флотуючого матеріалу
до поверхні розділу газу і рідини, обумовлений надлишком вільної
енергії поверхневих прикордонних шарів, а також поверхневими явищами змочування.
Флотацію застосовують для видалення зі стічних вод нерозчинних колоїдно-дисперсних домішок, які мимовільно погано відстоюються (метод пінної флотації), а також для видалення розчинених речовин (метод пінної сепарації). Її використовують також для виділення активного мулу після біохімічної очистки.
Процес очищення стічних вод методом флотації полягає в утворенні комплексів "частинки - бульбашки", спливанні цих комплексів і видаленні утворився пінного шару з поверхні оброблюваної рідини.
Слайд 8
Біологічні методи
Біологічне очищення стічної води застосовують тоді, коли
одного механічного очищення недостатньо. Під час механічного очищення стічної
води можна видалити приблизно 30…35 % забруднень, а решту забруднень видаляють на спорудах біологічного очищення.
Залежно від умов в яких відбуваються очищення стічних вод споруди для біологічного очищення ділять на дві групи:
споруди, в яких біологічне очищення відбувається в природних умовах (у верхніх шарах ґрунту, або у водоймах):
- поля зрошення;
- поля фільтрування;
- біологічні водойми;
• споруди в яких біологічне очищення здійснюють при штучно створених умовах:
- біологічні фільтри;
- аеротенки.
Слайд 9
Біологічні водойми – штучно створені неглибокі водойми для біологічного
очищення стічної рідини. Під час очищення у водоймах відбувається
процес, який аналогічний до процесу самоочищення природних водойм.
Водойми роблять глибиною не більше 1 м і не менше 0,5 м – залежно від кліматичних умов. При незначній глибині забезпечується гарне прогрівання води і проникнення світла на дно водойми.
В зимовий період очисний ефект біологічних водойм падає, оскільки після утворення льоду процес окислення органічних речовин сповільнюється, а потім повністю припиняється. Тому використання біологічних водойм в районах з холодним кліматом обмежене.
Слайд 10
Аеротенки – споруди для біологічного очищення попередньо освітленої стічної
води.
Процес очищення відбувається в рухомому потоці при штучному введенні
в нього активного мулу, а також кисню як джерела життєдіяльності бактерій.
Суміш стічної води з активним мулом із аеротенка направляється на вторинний відстійник, де активний мул відділяється від очищеної стічної води. Звідти одна частина мулу перекачується в канал перед аеротенком для повторного використання (цей мул називають циркуляційним), а інша частина мулу (його приріст) в метантенки.
Повітря, яке необхідне для окислення подають в аеротенки повітродувками. Стиснене повітря забезпечує інтенсивне перемішування стічної рідини з активним мулом
