Слайд 2
Російський живопис Серед найвидатніших представників історичного живопису є: Ілля Рєпін Василь
Суриков Віктор Васнецов
Слайд 3
Ілля Рєпін - майстер історичного живопису Ілля Юхимович Рєпін
(24.07(05.08). 1844—29.09.1930) — визначний російський і український художник-реаліст. Народився
у Чугуєві на Харківщині, навчався у місцевій іконописній майстерні, з 1863 року — у Петербурзькій рисувальній школі, у 1864— 1871 роках — у Петербурзькій Академії мистецтв.
Слайд 4
Твори І. Ю. Рєпіна на українську тематику: «Запорожці пишуть
Суриков (24.01.1848—06.03.1916) — видатний російський живописець, майстер масштабних історичних полотен, народився у Красноярську у козацькій родині. Почав малювати в ранньому дитинстві. Першим учителем малювання для Сурикова став Микола Васильович Гребньов — учитель малювання Красноярського повітового училища. Суриков помер у Москві 6 (19) березня 1916 року від склерозу серця. Похований поряд із дружиною на Ваганьковському кладовищі.
Слайд 11
В. Васнецов — майстер міфологічно-казкового живопису Віктор Михайлович Васнецов
(03(15).05.1848—23.07.1926) — російський художник, майстер живопису на історичні та
фольклорні сюжети. Народився у священика. Навчався у духовному училищі, потім у Вятській духовній семінарії, де брав уроки малювання. Васнецов — основоположник особливого «російського стилю» всередині загальноєвропейського символізму й модерну. Живописець Васнецов переосмислив російський історичний жанр, поєднавши середньовічні мотиви з атмосферою поетичної легенди або казки. Казки часто стають темами видатних полотен митця.
Слайд 12
Найвідоміші твори В. Васнецова «Три богатирі»
Слайд 14
Висновок Звернення до національних тем призвело до небувалого розквіту
історичної і батального живопису. Справжні шедеври у цих жанрах
створили В. Суріков, І. Рєпін, М. Ге, В. Васнєцов, В. Верещагін, Ф. Рубо. У ці роки відкриваються перші національні художні галереї; твори російських художників починають регулярно з'являтися на міжнародних виставках і в закордонних художніх салонах. Багато картини Рєпіна, Сурікова, Левітана, Сєрова та інших передвижників потрапили до збори Третьякова. Третьяковська галерея стала всесвітньо відомим музеєм російського живопису, графіки та скульптури. У 1898 р. в Петербурзі, в Михайлівському палаці (творіння К. Россі) був відкритий Російський музей. До нього надійшли твори російських митців з Ермітажу, Академії мистецтв та деяких імператорських палаців. Відкриття цих двох музеїв хіба що увінчала досягнення російської живопису XIX століття. В кінці 1890-х років ще плідно працювали провідні майстри критичного реалізму - І. Ю. Рєпін,В. І. Суриков, В. М. Васнецов, В. Е. Маковський, але в цей час в мистецтві проявилася й інша тенденція. Багато художників прагнули відшукати тепер в житті насамперед її поетичні сторони, тому навіть у жанрові картини вони включали пейзаж.