Презентация на тему Російський живопис

Суриков
Віктор Васнецов

(24.07(05.08). 1844—29.09.1930) — визначний російський і український художник-реаліст.
Народився

у Чугуєві на Харківщині, навчався у місцевій іконописній майстерні, з 1863 року — у Петербурзькій рисувальній школі, у 1864— 1871 роках — у Петербурзькій Академії мистецтв.

листа турецькому султанові»
«Вечорниці»

Іван»
«Засідання Державної Ради»

В. Сурикова
Василь Іванович

Суриков (24.01.1848—06.03.1916) — видатний російський живописець, майстер масштабних історичних полотен, народився у Красноярську у козацькій родині. Почав малювати в ранньому дитинстві. Першим учителем малювання для Сурикова став Микола Васильович Гребньов — учитель малювання Красноярського повітового училища.
Суриков помер у Москві 6 (19) березня 1916 року від склерозу серця. Похований поряд із дружиною на Ваганьковському кладовищі.

В. Сурикова
«Ранок стрілецької страти»

(03(15).05.1848—23.07.1926) — російський художник, майстер живопису на історичні та

фольклорні сюжети. Народився у священика. Навчався у духовному училищі, потім у Вятській духовній семінарії, де брав уроки малювання.
Васнецов — основоположник особливого «російського стилю» всередині загальноєвропейського символізму й модерну. Живописець Васнецов переосмислив російський історичний жанр, поєднавши середньовічні мотиви з атмосферою поетичної легенди або казки. Казки часто стають темами видатних полотен митця.

історичної і батального живопису. Справжні шедеври у цих жанрах

створили В. Суріков, І. Рєпін, М. Ге, В. Васнєцов, В. Верещагін, Ф. Рубо. У ці роки відкриваються перші національні художні галереї; твори російських художників починають регулярно з'являтися на міжнародних виставках і в закордонних художніх салонах. Багато картини Рєпіна, Сурікова, Левітана, Сєрова та інших передвижників потрапили до збори Третьякова. Третьяковська галерея стала всесвітньо відомим музеєм російського живопису, графіки та скульптури. У 1898 р. в Петербурзі, в Михайлівському палаці (творіння К. Россі) був відкритий Російський музей. До нього надійшли твори російських митців з Ермітажу, Академії мистецтв та деяких імператорських палаців.
Відкриття цих двох музеїв хіба що увінчала досягнення російської живопису XIX століття. В кінці 1890-х років ще плідно працювали провідні майстри критичного реалізму - І. Ю. Рєпін,В. І. Суриков, В. М. Васнецов, В. Е. Маковський, але в цей час в мистецтві проявилася й інша тенденція. Багато художників прагнули відшукати тепер в житті насамперед її поетичні сторони, тому навіть у жанрові картини вони включали пейзаж.