Презентация на тему ЗАВДАННЯ

описувати і зберігати зразки;
4.Де шукати зразки до колекції:карта місцезнаходження

мінералів,основні місця і що можна знайти(мінерали – їх назва,вигляд)

що треба взяти з собою. І обов'язково вирушати в

мандрівку разом з досвідченими товаришами (вчителями, вожатими, інструкторами).
Приготуйте зручний і надійний одяг і взуття, продукти. На групу візьміть одну-дві медичних аптечки.
Для упаковування зразків повинні бути папір і мішечки, а також бланки етикеток. Також потрібно запастися картонними чи дерев'яними коробочками різних розмірів, зокрема сірниковими,і ватою для деяких зразків,які можуть бути настільки слабоскам'янілими, що легко розсипаються.

На групу візьміть одну-дві медичних аптечки.
Для упаковування зразків у

вас мають бути папір і мішечки, а також бланки етике­ток. (Про них мова далі). Деякі зразки мо­жуть бути настільки слабоскам'янілими, що легко розсипаються. Для них запасіться картонними чи дерев'яними коробочками різних розмірів, зокрема сірниковими,і ватою.
Для записів візьміть загальний зошит, альбом для складання схем і зарисовок краєвидів, зразків . Під час подорожі бажано вести щоденник, в якому щодня занотовува­ти головні події, враження.
Щоденник мандрівника — один з найцін­ніших документів. За ним не раз можна повторити подорож у піонерській кімнаті чи в кабінеті географії, «повести» товаришів, які ще не відчували насолоди та піднесення мандрів. Щоденник має доповнювати і по­яснювати складені в маршруті карту або схему, на які наносять основні пункти спо­стережень та відбору зразків. Обов'язково в групі мають бути кольорові олівці та фарби.
Під час геологічних спостережень і від­бору зразків потрібна хоч мінімальна кіль­кість інструментів. Ось що повинен взяти з собою юний геолог (деякі з названих речей не обов'язково мати кожному): польову сумку, геологічний молоток, зубила (двох чи більше видів), захисні окуляри, лупу, фарфорову пластинку (бісквіт), дерев'яний футляр для пляшечки з кислотою. Бажано мати на групу саперну лопату, невелику сокиру, ножиці, ножі (столові та складні), рулетку й палицю з поділками на сантиметри чи метри. А для складання схем та орієнту­вання на місцевості треба мати компас.
Тепер ми маємо все необхідне для подо­рожі!

вигляд геологічного відслонення, а також особливості навко­лишньої місцевості. Це

дає змогу зрозуміти природне положення породи, невипадковість або унікальність зразка. Можливо, що з одного і того самого відслонення ви відбере­те кілька зразків — за кількістю різновидів порід чи мінералів. Загорніть кожен з них окремо папером і покладіть у мішечок разом із заповненою етикеткою.
2) Крім запису даних про відслонення на ети­кетці, треба зробити загальний опис його в зошиті. При цьому на лівій стороні зошита (польової книжки) або ж на розвороті (коли розміри відслонення значні) слід його замалювати. Часто для малюнків використовують спеціальні альбоми чи окре­мі аркуші.
Зразок № 1
Відслонення № 1, розташоване на лівому березі р. РОСЬ. 1,5 км нижче по течії від південно-західної околиці к-пу «Перемога».
Рожевий граніт.
Зразок відібрав Петренко В., студент гр.ТР-13. 27 липня 1977 р.

Описувати потрібно всі верстви гірських порід.

порядковий номер, розміри та назви порід і верств. Як

залягають верстви та інші форми тіл — горизонтально чи під певним кутом один до одного, чи добре помітні межі (контакти) між сусідніми верствами. Опишіть колір по­рід та їх будову.
4) Для відбирання зразків користуйтеся геологічним молотком, зубилом, лопатою, ножем (залежно від порід). Міцні кристаліч­ні породи (наприклад, граніти) не завжди можна відколоти навіть молотком. І тоді знадобиться зубило. Піски та глини від­бирайте лопатою або ножем.

Протягом усієї історії Зем­лі вони весь час змінюються. Найдавніші

з порід — кристалічні. Це досить тверді й міцні тіла, до яких належать різноманітні граніти, габро (в тому числі лабрадорит), діорити, гнейси, кварцити, графіти. На рів­нинній території України ці породи дуже по­ширені. На великому просторі від Житомир­щини до Приазов'я і від Донбасу до Півден­ного Бугу можна натрапити на берегах річок на скелі гранітів та інших кристалічних порід. Тут залягає одна з найдавніших геологіч­них структур Землі — Український щит. Покриті садами, лісами й гаями, ці скелі створюють неповторної краси краєвиди. З давніх-давен у таких місцях створювали унікальні парки. Вони відомі далеко за ме­жами республіки. Місця на Південному Бу­зі, вздовж Тетерева, на Росі (Корсунь-Шевченківський, Білоцерківський дендро­парк «Олександрія»), на р. Уманка (Умань — «Софіївка») та ін.
Серед кристалічних порід ви можете ві­дібрати зразки уранітів, гнейсів, габро. Імо­вірні також знахідки графіту. Його ро­довища розміщені переважно серед гней­сів на всій території Українського щита: на Побужжі (Завалівське, Кошаро-Олександрівське), а також на Житомирщині та в Приазов'ї.
Серед давніх кристалічних порід Українсь­кого щита є надзвичайно цінні породи де­коративних різновидів, природні будівельні камені: сірий коростишівський та червоний коростенський граніт, фіолетово- й синьоокий лабрадорит, смугастий, часом дуже витіюва­то «розписаний» білий, сірий чи рожевий мармур, відомі далеко за межами республі­ки. Можливо, що всі ці камені (гірські по­роди) ви вперше побачили в чудових під­земних палацах московського, київського чи харківського метрополітенів. Відполіровані й зі смаком дібрані, вони створюють людям святковий настрій.

самоцвіти. Вона ще мало вивчена.

є відслонення вулканічних порід, які за віком значно молодші

від криста­лічних порід Українського щита. У цих міс­цях виливалася магма й утворювалися під час вибухів вулканічні піски. Залишки їх можна знайти в невеликих кар'єрах та в корінних відслоненнях. Колись грандіозна споруда — вогнедишна горл — приваблює не тільки своєю загадковістю природи, а й перспективою на корисні копалини. Цікаво, що люди використовують ці породи здавна. У старих каменоломнях знаходять сліди дав­ніх печер і багать. Але й нині ці породи для геологів залишаються таємницею.

бажання побувати на підприємстві, де народжують­ся самоцвіти.
Коли ж буде

можливість, вирушайте в по­хід на Житомирське Полісся, подивіться власними очима на його коштовне кам'яне намисто. Там є голубі й рожеві топази.
Ці самоцвіти використовують для виго­товлення прикрас і декоративно-художніх виробів. Багато унікальних зразків прикра­шають колекції музеїв, зокрема кращий з них Геологічний музей Інституту геологічних наук АН УРСР (м.Київ). Крім того, в кожній області і в деяких районах, школах є краєзнавчі музеї з ко­лекціями гірських порід.
Цікавий камінь, що використовується як флюс у металургії, будівельний та оздоблювальний матеріал,— овруцький рожевий кварцит, який добувають відкритим спосо­бом поблизу Овруча Житомирської області.
Отже, для ознайомлення з найдавнішими кристалічними породами Землі та відбору зразків для вашої колекції є широкі можли­вості.

глинисті та пі­щані маси, не залишаються на місці; пере­миті

річками та морськими хвилями, вони утворюють розсипи цінних мінералів: титану, цирконію тощо. Щоб дістати значну кількість таких розсіяних у пісках мінеральних зерен, потрібно промити багато породи. Як це ро­биться, ви можете побачити безпосередньо на гірничих підприємствах або в геологорозві­дувальних експедиціях, які працюють, на­приклад, на Житомирщині, Кіровоградщині.
Ознайомитись з гірськими метаморфічними породами можна в мальовничих каньйонах Дністра, в його середній течії від м. Моги-лева-Подільського до с. Старої Ушиці. Незабаром більша частина цієї долини буде залита водою Дністровського «моря».
У численних відслоненнях по Дністру та його притоках ви побачите і відберете для колекції пісковики, алевроліти, аргіліти.

АЛЕВРОЛІТ

формами ра­діально-променевих конкрецій фосфоритів. У різні часи фосфорити використовувались

як агроруда (мінеральні добрива). Та відомо, що колись вони входили в грізний арсенал зброї — були природними кам'яни­ми ядрами для гладкоствольних гармат XVII—XVIII ст. Часто разом з фосфоритами в конкреціях є кристали галеніту, сфалериту чи кальциту. Вони виповнюють центральну частину, що за формою нагадує п'ятикутну зірку.
Переважно в пісковиках, про які йшлося, а також у пізніших пісковиках, алевролітах та вапняках, зосереджені вияви руд свинцю, цинку (галеніт, сфалерит) та флюориту. Ми вже згадували про те, що ці мінерали зустрі­чаються у фосфоритових конкреціях. Крім того, вони розсіяні по всій масі пісковика чи іншої породи, але найчастіше утворюють різноманітні жили, лінзи.
Зразки фосфоритів можна відібрати біля с. Лоївці на Хмельниччині (лівий берег Дні­стра), поблизу селиііца Муровані Курилівці та с. Лядова на Вінниччині, зразки з га­ленітом і сфалеритом — біля с. Воєводчинці (Вінниччина), в скелях кварцитоподібних пісковиків.

і Городниця (Тернопільська та Івано-Франківська області). Тут рудовияви міді

відомі на площі близько 400 кв. км. Збагачені мідною рудою пісковики залягають пластом потужністю від 0,1 до 1,0 м. Рудні мінерали представлені здебільшого малахітом і азуритом. Трапляється халькопірит.

Малахіт

Азурит

Халькопірит

та супутних порід, часто із залишками рослин, можна взяти

на розробках у Коростишівському, Цибулівському, Звенигородському, Златопільському, Кіровоградському, Криворізь­кому, Саксаганському, Нікопольському, Оріхівському та в інших буровугільних районах.
А ще буре вугілля відоме в багатьох місцях Волино-Поділля, Передкарпаття, Закарпаття та в Придунайському районі
Крім вугілля на Донбасі багато мінералів і порід, що утворилися не на поверхні землі, а на значних глибинах — порід і мінералів магматичного та гідротермального походження. Кварцові жили з мінералами свинцю і цинку є в басейні Кринки і на Нагольному кряжі. Продукти вулканічних вивержень — базальти — простежуються по р. Волновасі.
Поліметалічні кварцові жили Нагольного кряжа містять також сірчаний колчедан, арсенопірит, бурноніт, бурий залізняк, натьоки марганцевої руди, малахіту. Крім молочно-білого непрозорого жильного кварцу тут трапляються прозорі кристали гірського кришталю. Кристали гірського кришталю Нагольного кряжа, як і Волині, придатні для ювелірної огранки. Деякі зразки його мають голубувато-сріблястий блиск.

колишньому Радянському Союзі ртутних родовищ — Микитівське (район Горлівки

— Микитівки). Кристали кіноварі добре видно в світло-сідих та білих пісковиках або ж у жилах і тріщинах у вигляді суцільних мас. Крім кіноварі, в руд­них тілах є пірит, марказит та арсенопірит. Зацікавить і сподобається екскурсія на Часовоярське родовище вогнетривких глин — у великі кар'єри, розміщені на во­додільній частині річок Сухого Торця, Лугані й Ступки. Глини тут залягають у вигля­ді пластів і лінз серед так званих полтавсь­ких пісків. Потужність пластів досягає 10 м.
Багаті надра. Донбасу, також солями, гіп­сами, ангідритами. Пластів кухонної солі в пермських відкладах налічується більш як 20 загальною потужністю понад 140 м. Басейн Сіверського Дінця багатий на біло­сніжну крейду, що є сировиною також для виробництва цементу.
На північний захід від Донбасу, в межах П р и дніпровської та в Дніпровсько-Донецькій западині височіють нафтові вишки. Тут одна з багатьох нафто­газоносних провінцій України, Нафту добу­вають із значних глибин. Ознайомитись із зразками нафти та нафтовміщуючих порід можна в геологорозвідувальних організаціях Полтави, Чернігова. У Передкарпатті, Львів­ській та Івано-Франківській областях роз­ташовані найдавніші нафтові промисли. В районі Дрогобича відомі копальні озоке­риту — гірського воску.

гори, поширені рідкісні по­роди — траси і пуцолани. Тут

їх колись роз­робляли у великих кар'єрах. Зараз ці місця заповідні... Трас — цеолітова порода, що утворилася близько 160 мільйонів років тому під час виверження вулкана Карадаг у морський басейн.
Вулканічні склуваті уламкові та лавові маси значно змінені морськими водами і перетворені на сучасно­го вигляду породу — трас — суміш цеоліту і халцедону. Це дуже красиві камені, особливо ті, що мають вигляд гальки. Часто вони нагадують малахіт чи яшму. В районі Алушти є масиви діоритів та діоритових порфіритів — Чамни-Бурун, Урага і Кастель. Тут ви можете побачити характерну приз­матичну та стовпчасту окремість цих порід і їх загальну лялькову форму.

ТРАС

близько 10—15 мільйонів років тому

відбувалися грандіозні за масштабами вул­канічні виверження та виливи.
Подорож по Закарпаттю, дуже збагатить вашу геологічну колекцію і розширить знан­ня про один з найкращих куточків нашої країни. Маршрут може бути із зупинками в Ужгороді, Береговому, Добросіллі, Хусті, Солотвині, Рахові. У цих містах краєзнавчі музеї зберігають майже всі різновиди порід і мінералів, які тут є: кам'яної солі, бурого вугілля, базальтів, лідаритів, алунітів, баритів, мінеральних фарб, мармурів, родоніту, опалів. Надзвичайно багато в Закарпатті мінеральних вод з різноманітними лікувальними властивостями. На їх базі створені лікувальні центри, курорти.

АЛУНІТ

обійти ще кілька надзвичайно мальовничих і своєрідних геоло­гічних пам'яток.

На Волино-Поділлі довгою вузькою смугою від Кам'янця-Подільського на Дністрі до Підкаменя, що на Львівщині, простяглися подільські Товтри, або Медобори,— невисокі гори, побудовані водоростями та іншими рифоутворювачами приблизно тоді, коли в Закарпатті активно діяли вулка­ни. Можна говорити про те, що ці гори серед рівнини утворилися завдяки нагромадженню великої кількості різноманітних скелетів мор­ських прикріплених організмів. Тепер це білосніжні височини і скелі, повиті зеле­ними лісами, садами й гаями, увінчані вежа­ми старовинних фортець.