Презентация на тему Cвідомість

відображати особливості взаємодіючих з ними інших матеріальних тіл.
 
Ф О

Р М И В І Д О Б РА Ж Е Н Н Я:
- Відображення в неживій природі – фізико-хімічні зміни в природних об’єктах як результат впливу чи взаємодії
( наприклад, ландшафт місцевості після землетрусу).
- Відображення в живій природі – наприклад, зникнення деяких видів тварин після зміни клімату, поява психіки у тварин.
- Відображення в соціумі – індивідуальна та суспільна свідомість.
 

інформація є фундаментом життя;
генетична інформація ~ це специфічна

форма відображення попередньої історії розвитку живих об'єктів у молекулах ДНК;
- імунітет – ще одна найважливіша форма інформа-ційного відображення у живих організмах, за допомогою якої відбувається «розпізнавання» власних та чужих елементів у внутрішньому середовищі організму.

форма відображення дійсності в ідеальних образах;
– продукт соціально-історичного розвитку;
– регулятор поведінки

людини.
 
(З.Фрейд був проти останнього положення – він вважав, що ВОНО (інстинкт) керую людиною, а не її розум).

образ навколишнього світу;
як ідеальне;
як процес мислення, що супроводжується

певними біохімічними, фізіологічними та іншими змінами в мозку, але не вони становлять зміст свідомості;
.

своїй теорії стверджує, що внаслідок боротьби за існування та

пристосування до умов довкілля відбувається удосконалення видів живих організмів,з'являються психіка та людська свідомість.
2. Трудова концепція (походження свідомості внаслідок розвитку праці)
враховується археологією та антропологією. Але вона не пояснює, чому при наявності ''праці із знаряддями" історичний процес формування свідомості був загальмований на дуже тривалий час.

наголошує на тезі:
усі процеси світу супроводжуються обміном інформацією.

Людська свідомість — один із проявів інформаційних процесів.

вихідної засади світу - Духу, або Ідеї, або світового

Розуму (інтелекту);
- як творіння Бога.

процеси
(плануванняпланування,проектуванняпланування,проектування, оцінювання,
 розуміння тощо) й інтелектуальні операції (аналіз (аналіз, синтез (аналіз, синтез, порівняння, 
узагальнення тощо).

або незадоволення яких викликає позитивні або негативні емоції — радість,

любов, гордість або сум, гнів, сором тощо. На відміну від емоцій і настроїв, почуття мають виражену об'єктивну прив'язку: вони виникають стосовно до чого або когось, а не ситуації в цілому. «Я боюсь цієї людини» — це почуття, а «Мені страшно» — це емоція.

– настрій, пристрасть, афект. Виокремлюють: нижчі емоції, що пов'язані

з безумовно-рефлекторною діяльністю, ґрунтуються на інстинктах та є їх вищим виразом (емоції голоду, спраги, егоїзму тощо) і вищі, дійсно людські емоції-почуття: обов'язку, товариства, сорому .
Десять фундаментальних емоцій — це цікавістьцікавість, радістьцікавість, радість, здивуванняцікавість, радість, здивування, гнівцікавість, радість, здивування, гнів, горецікавість, радість, здивування, гнів, горе, огидацікавість, радість, здивування, гнів, горе, огида, відразацікавість, радість, здивування, гнів, горе, огида, відраза, страхцікавість, радість, здивування, гнів, горе, огида, відраза, страх, соромцікавість, радість, здивування, гнів, горе, огида, відраза, страх, сором та вина.

збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду(інформаціЇ).
Актуальною для сучасної України

є проблема історичної пам’яті як поле змагань за ідентичністЬ.

керує зусиллями у виконанні своїх прагнень; міцне прагнення реалізувати

задум.
Сила волі залежить від щирості прагнення до мети. Це прагнення повинно мати глибинний характер, і не бути лише випадковим, смутним бажанням.

своїх діях або рішеннях, чи вони визначені наперед, детерміновані. Філософські

школи відрізняються в поглядах на те, чи всі події детерміновані (детермінізм проти індетермінізму) й у поглядах на те, чи може свобода співіснувати з детермінізмом (сумісність проти несумісності). Так, жорсткий детермінізм стверджує, що Всесвіт детерміністичний, що зумовлює неможливість свободи волі.

своїх власних розумових діях і станах.
Аспекти самосвідомості:
когнітивний - виявляється

в самовідчуттях, самоаналізі, самооцінці;
афективний аспект - у скромності або самолюбстві;
3) регулятивний аспект - у самоконтролі, самодисципліні.

н і:
– здоровий мозок;
– розвинута перша сигнальна система (зір, слух);
– їжа.
 
с

о ц і а л ь н і:
 – праця, активність;
– мова;
– спілкування.

свідомості:
 – мова людини;
– її вчинки та дії;
– самооцінка.

що має певні ознаки інтелекту, тобто здатна:
- розпізнавати

та розуміти, виконувати формально логічні операції;
- знаходити спосіб досягнення результату та приймати рішення;
- вчитися.
Творче мислення - прерогатива тільки людини.

у яких відбивається природа, матеріальне життя  суспільства і вся

система суспільних відносин.
Суспільна свідомість існує і виявляється у формах політичної, правової, моральної, релігійної і атеїстичної, естетичної та природно-наукової свідомості.

настрої, відчуття);
- теоретичний (ідеологія - система поглядів, ідей, переконань,

цінностей та установок, що виражають інтереси різних соціальних груп, класів, в яких дається певна картина соціуму та цілі (програми) щодо закріплення або зміни існуючих суспільних відносин.