Презентация на тему Право

регулює майнові та особисті немайнові відносини, за участю фізичних

осіб, юридичних осіб та інших соціальних утворень на засадах юридичної рівності сторін.

належить Цивільному кодексу України, який прийнятий Верховною Радою України

16 січня 2003 р.

Кодекс складається із шести книг

майнові та особисті немайнові відносини, засновані на юридичній рівності,

вільному волевиявленні, майновій самостійності учасників.

ЗА ЗАКОНОМ
ЧИ ЗА ЗАПОВІТОМ
РЕЗУЛЬТАТИ ДУХОВНОЇ
ТВОРЧОСТІ
ЗОБОВЯЗАЛЬНО-ДОГОВІРНІ
ВІДНОСИНИ

– це конкретні вольові економічні відносини, що складаються між

суб’єктами з приводу належності, набуття, володіння, користування і розпорядження майном.

особистих немайнових прав, зокрема:
- право на життя,
- право

на охорону здоров’я, право на безпечне для життя довкілля,
- право на повагу до людської гідності,
- право на свободу літературної, художньої, наукової творчості.

( речі, дії, в тому числі послуги; результати духовної

та інтелектуальної творчості; особисті немайнові блага – честь, гідність, ім’я, життя, здоров’я).

України, іноземні громадяни та особи без громадянства
юридичні

особи - державні та приватні підприємства, організації та установи

цивільну правоздатність мають усі фізичні та юридичні особи.

моменту
державної
реєстрації
статуту
З моменту
прийняття
рішення про
створення
організації

права і створювати для себе цивільні обов'язки.

Створивши для себе

цивільні обов’язки, потрібно самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

законом порядку, яка має відокремлене майно може від свого

імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

продукцію;
Установи, які надають послуги населенню;
Колективні сільськогосподарські підприємства;
Комерційні та інші

організації – торгівлі, харчування, будівництва.

що виникають у результаті присвоєння матеріальних благ громадянами, юридичними

особами та державою, які надають рівні права та обов’язки з володіння, користування і розпорядження майном.

за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону

не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженим. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.

грошові кошти, які належать територіальній громаді.
Загальнодержавна власність -майно, у

тому числі грошові кошти які належать державі Україна. Від імені держави України право власності здійснюють органи державної влади.

творчої діяльності,
або на інший об'єкт права інтелектуальної власності.

та розпорядження майном.

Володіння – фактичне утримання майна.
Користування

– отримання від речей їх корисних якостей.
Розпорядження – вирішення юридичної долі речей (продаж, обмін, дарування, знищення).

власника від права власності;
припинення права власності на майно ,

яке за законом не може належати цій особі;
знищення майна;
викупу пам'яток історій та культури;
викупи земельної ділянки у зв’язку із суспільною необхідністю;
викупу нерухомого майна у зв’язку з суспільною необхідністю земельної ділянки, на якій вона розміщена;
реквізиції;
конфіскації;
припинення юридичної особи чи смерті власника.

на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Договори

бувають:
односторонні,
двосторонні,
багатосторонні.