Слайд 2
Визначення
Дистрофія (від грецького dys- розлад, trophe- харчування) –
хронічний розлад харчування, який виникає переважно у дітей раннього
віку, що обумовлено високою інтенсивністю обмінних процесів у них та недостатнім становленням функції печінки, ШКТ, нейрогуморальних механізмів регуляції.
Слайд 3
Види дистрофій
З переважним дефіцитом маси тіла (гіпотрофія)
З надлишком
маси тіла (паратрофія, ожиріння)
З пропорційним зменшенням маси і зросту
(гіпостатура)
Слайд 4
Визначення.
Гіпотрофія — недостатнє живлення дитини, яке характеризується
зупинкою або сповільненням збільшення маси тіла, прогресуючим зниженням підшкірної
основи, порушенням пропорцій тіла, функції травлення, обміну речовин, послабленням специфічних і неспецифічних захисних сил організму, схильністю до розвитку інших захворювань, затримкою фізичного і нервово-психічного розвитку.
Слайд 5
Епідеміологія гіпотрофії
Поширеність гіпотрофії серед дітей 1-го року життя
в різних країнах коливається від 7 до 30%.
Частота залежить
від економічного розвитку регіону, загальної культури населення, санітарно- гігієнічних навичок, якості та доступності медичної допомоги.
Слайд 6
Етіологія гіпотрофії:
Зумовлюючі фактори пренатального походження:
Захворювання вагітної (нефропатії, тиреотоксикоз,
ГРВІ, захворювання ССС, цукровий діабет)
Токсикози І і ІІ половини
вагітності
Режим і якість харчування вагітної
Фізичне і психічне перевантаження
Виробничі і екологічні шкідливості
Медикаментозна терапія, вживання алкоголю, паління під час вагітності
Захворювання плаценти, що порушують кровообіг плода
Слайд 7
Етіологія гіпотрофії:
Анатомо – фізіологічні зумовлюючі фактори (анатомо-фізіологічні “ножиці”):
високі темпи обмінних процесів, значна потреба в нутрієнтах при
відносно низькій активності ферментів на всіх рівнях у ранньому віці.
Чим менший вік дитини, тим більша вірогідність виникнення порушення засвоєння нутрієнтів (найвища в перші
6 міс. життя).
Слайд 8
Етіологія гіпотрофії:
Постнатальні фактори:
Аліментарні (кількісний чи якісний недокорм через
гіпогалактію чи недостатню кількість суміші, дефіцит Б, Ж, УВ
в добовому раціоні)
Інфекційні (інфекційні ураження ШКТ, що супроводжуються діареєю, морфологічними змінами слизової кишечнику та порушенням всмоктування)
Гіповітаміноз, гіпомікроелементоз (Fe, Zn)
Токсичні (гіпервітаміноз А і Д, медикаментозні отруєння, вплив екологічних чинників).
Анорексія (перинатальне ураження ЦНС, дефекти виховання – неврози, дитячий аутизм)
Аномалії розвитку ШКТ (вади розвитку ротової порожнини, стравоходу, шлунка, кишечнику)
Синдром мальабсорбції (лактазна недостатність, целіакія, муковісцидоз та ін.)
Спадкові аномалії обміну речовин (галактоземія, фруктоземія, хвороба Тея-Сакса та ін.)
Вроджені імунодефіцити, частіше за Т-системою (синдром Ді Джорджа)
Слайд 10
Класифікація гіпотрофії
Приклад діагнозу: Постнатальна гіпотрофія ІІ ст., аліментарно-інфекційного
походження, період прогресування
Слайд 11
Клінічні прояви нормоторофії (ейтрофії)
Нормотрофія – стан нормального харчування,
при якому показники маси тіла і зросту не виходять
за межі фізіологічних вікових співвідношень, характерних для даного регіону з допустимим коливанням до 10%.
Чиста оксамитова шкіра, рожеві слизові оболонки
Рівномірно розподілена підшкірна клітковина, товщина шкірною складки в ділянці пупка не<1 см
Масо-ростовий коефіцієнт 60-65, індекс Чулицької 20-25
Достатній м’язовий тонус
Здатність підтримувати температурний баланс (коливання не <1ºС)
Правильно розвинений скелет
Помірний апетит
Фізіологічні за частотою і характером випорожнення
Відсутність патологічних змін внутрішніх органів
Опірність до інфекцій
Відповідність віку нервово-психічного розвитку
Позитивна емоційна настроєність
Слайд 12
Критерії діагностики
гіпотрофії
Відставання в масі тіла
Ступінь розвитку підшкірної
клітковини
Толерантність до їжі
Здатність підтримувати температуру тіла
Стан імунітету
Слайд 13
Клінічні прояви гіпотрофії І ст.
Загальний стан близький до
задовільного (батьки часто не звертають уваги на її прояви)
Підшкірна
клітковина стоншена на тулубі і животі, шкірна складка на рівні пупка 0,8-1 см
Шкіра та слизові помірно бліді
Еластичність шкіри, м’язевий тонус та тургор м’яких тканин помірно знижені
Дефіцит маси тіла 10-20%, зріст не відстає від норми
Масо-ростовий коефіцієнт 56-60, індекс Чулицької 10-15
Здатність підтримувати температурний баланс (коливання не <1ºС)
Симптоми голодування: неспокій, преривчастий сон, “жадібність” при годуванні
Толерантність до їжі знижена, зригування після їжі, “голодний” стілець
Психо-моторний розвиток відповідає віку, інтерес до оточуючого збережений
Знижена імунологічна активність
Біохімічний аналіз крові: гіпоальбумінемія, диспротеїнемія, зниження а/г-коефіцієнту до 0,8
40% дітей мають рахіт І-ІІ ст., анемію І-ІІ ст.
Слайд 14
Клінічні прояви гіпотрофії ІІ ст.
Загальний стан помірно порушений
Підшкірна
клітковина стоншена на животі, тулубі і кінцівках, шкірна складка
на рівні пупка 0,4-0,5 см
Шкіра та слизові бліді або блідо-сірі, шкіра суха, з лущенням, легко збирається в складку та повільно розправляється (знижена еластичність)
Волосся стоншене, тускле, ламке
Тургор м’яких тканин значно знижений, м’язева гіпотонія (великий живіт)
Дефіцит маси тіла 20-30%, дефіцит зросту 2-4 см
Масо-ростовий коефіцієнт <56, індекс Чулицької 0-10
Нездатність підтримувати температурний баланс (коливання >1ºС)
Толерантність до їжі значно знижена, блювота під час їжі
“Голодний”, диспептичний, “мучнистий” чи “гнильний” стілець
Діти в’ялі чи, навпаки, неспокійні, сон порушений, інтерес до оточуючого, іграшок знижений (часто 0)
Відставання в психо-моторному розвитку, втрата набутих навичок
Патологічні зміни з боку ССС, ШКТ, печінки
Значно знижена імунологічна активність (тривалий та малосимптомний перебіг інфекцій)
100% дітей мають рахіт, 50-60% анемію.
Слайд 15
Клінічні прояви гіпотрофії ІІІ ст.
Загальний стан значно порушений
Підшкірна
клітковина стоншена на животі, тулубі, кінцівках, обличчі, шкірна складка
на рівні пупка 0,1-0,3 см
Шкіра блідо-сіра, шкіра суха, з лущенням, значно знижена еластичність- складка не розправляється, на шиї і кінцівках вертикальні складки- симптом зайвої шкіри
Обличчя трикутне, глибока носогубна складка, загострене підборіддя, щоки западають, “обличчя старця”
Слизові блідо-сірі, сухі (через гіповолемію). Рот великий, губи яскраво червоні, в кутках – тріщини (“рот горобця“)
Волосся стоншене, тускле, ламке
Тургор м’яких тканин значно знижений, м’язева атонія (знижена рухова активність, великий живіт, слабкий крик)
Дефіцит маси тіла >30%, дефіцит зросту >4 см
Масо-ростовий коефіцієнт <50, індекс Чулицької <0
Схильність до гіпотермії (32-34 °С), холодні кінцівки
Толерантність до їжі значно знижена, анорексія, відмова від пиття
Слайд 16
Клінічні прояви гіпотрофії ІІІ ст.
Стілець диспептичний, чергування закрепів
з мильно-вапняним стільцем
Діти в’ялі, апатичні, сон поверхневий, немає інтересу
до оточуючого, іграшок
Виражене відставання в психо-моторному розвитку
Патологічні зміни з боку:
ССС (ослаблення тонів серця, тахікардія→брадикардія, ниткоподібний пульс, зниження АТ)
ШКТ (порушення функції печінки, метеоризм, нестійкий стілець, дизбактеріоз)
Дихальної системи (поверхневе дихання, епізоди аное)
Нульова імунологічна активність (тривалий та малосимптомний перебіг важких інфекцій- пневмонії, сепсису, пієлонефриту)
100% дітей мають рахіт та анемію.
Слайд 17
Характерна тріада термінального періоду гіпотрофії ІІІ ст.
Гіпотермія (32-33
°С)
Брадикардія (40-60/хв)
Гіпоглікемія (
Слайд 18
Фактори, які необхідно враховувати при діагностиці гіпотрофії
Перебіг вагітності,
стан здоров’я вагітної, її режим, харчування
Особливості перебігу пологів
Вигодовування дитини
від народження до моменту обстеження
Динаміка маси тіла, масо-ростового показника, індексу вгодованості
Характер перенесених захворювань
Догляд за дитиною, дотримання санітарно-гігієнічних умов
Нервово- психічний і моторний розвиток дитини
Стан органів і систем дитини на момент обстеження
Слайд 19
Клініко-діагностичні особливості пренатальної гіпотрофії (затримки внутрішньоутробного розвитку)
При
відставанні в розвитку з другого триместру:
Діти народжуються зі
значним дефіцитом маси тіла, зросту, обводу голови
Симптоми зниженого живлення виражені помірно, і зовні немовлята нагадують недоношених.
При відставанні в розвитку з третього триместру:
Діти народжуються зі значним дефіцитом маси тіла, з нормальним ростом і обводом голови.
Відзначаються сухість, лущення, звисання складок шкіри, зниження тургору м'яких тканин, стоншення підшкірно-жирової основи.
Для всіх дітей із ЗВУР характерні:
Гіпотонія
Знижені фізіологічні рефлекси
Погіршення апетиту, зригування, нестійкі випорожнення
Порушення терморегуляції
Схильність до гіпоклікемії
Пізнє відпадання пуповинного залишку з в'ялим заживанням пуповинної ранки
Тривала транзиторна жовтяниця
Слайд 20
Клініко-діагностичні особливості гіпостатури
Характерне рівномірне відхилення росту і
ваги від норми при задовільному стані вгодованості й тургорі
тканин
Відсутні порушення апетиту, терморегуляції, імунітету, патологічні зміни внутріщніх органів
Зустрічається при уроджених вадах серця, мозку, енцефалопатіях, ендокринній патології, конституційній гіпосомії
Слайд 21
Клініко-діагностичні особливості квашіоркору
Захворювання виникає у дітей, рано
відлучених від грудей, які отримують надлишок вуглеводів та недостатню
кількість білка
Прояви гіпотрофії
Набряки
Гепатомегалія (жирова інфільтрація печінки)
Дерматит
Потемніння шкіри в зонах подразнення, хоча вона не зазнає впливу сонячних променів
Депігментація волосся (темне стає рудим або сірим)
Різко виражені гіпопротеїнемія і гіпоальбумінемія
Анемія у 100% випадків
Слайд 22
Диференційна діагностика
Пренатальна гіпотрофія та гіпостатура: недоношеність, хромосомні аберації,
хондродистрофія, вітамін-Д-резистентний рахіт
Постнатальна гіпотрофія: гіпервітаміноз Д, спадкові ферментопатії, вроджені
вади серця, ШКТ, хронічні захворювання нирок, печінки