Презентация на тему Максим Тадейович Рильський

від сльози Вона хай буде. Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона

щоразу служить вам, Нехай вона  Хоч і живе своїм живим життям. щоразу служить вам.

був сином поміщика Розеслава Теодоровича Рильського і княжни Трубецької.

Один із предків Рильських у XVII столітті був київським міським писарем.
Мати Максима Рильського, Меланія Федорівна, була простою селянкою з села Романівки (нині Попільнянського району Житомирської області).
1902 — помер батько, й родина переїхала з Києва до Романівки. Максим спершу навчався в домашніх умовах, потім (з осені 1908 року) у приватній гімназії в Києві

у Романівці, а також у київській залізничній школі, на

робітфаці Київського університету та в Українському інституті лінгвістичної освіти.
Рильський почав писати рано, перший його вірш надруковано 1907, перша юнацька збірка поезій «На білих островах» вийшла 1910 року. Першою вже зрілою, що визначила появу видатного поета, була збірка «Під осінніми зорями» (1918, перевидана у скороченому вигляді 1926).
У 1920-х роках Рильський належав до мистецького угруповання «неокласиків», переслідуваного офіційною критикою за декадентство і відірваність від сучасних потреб соціалістичного життя.

збирачем українських народних дум та пісень Д. Ревуцьким, актором і

режисером П. Саксаганським, етнографом та фольклористом О. Русовим, які справили на нього великий вплив. Деякий час він жив і виховувався в родинах М. Лисенка та О. Русова.
Після приватної гімназії Науменка Рильський у 1915 –1918 роках навчався на медичному факультеті Київського університету Св. Володимира, потім на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві, заснованому за гетьмана Павла Скоропадського, але через бурхливі події революції й громадянської війни жодного з них не закінчив. Займався самоосвітою, вивченням мов, музикою.

над поемою "Мандрівка в молодість"

Миколаївною Очкуренко, а в 1930 році у них народився

син Богдан.

він майже рік просидів у Лук'янівській тюрмі. Після ув'язнення Остап

Вишня забрав його до себе в Харків на кілька днів у гості.
З 1931 року творчість Рильського зазнає змін, і в збірці «Знак терезів» (1932) проголосив активне сприйняття радянської дійсності, завдяки чому він єдиний з неокласиків урятувався від сталінського терору і був зарахований до числа офіційних радянських поетів.
Під час Другої світової війни перебував у евакуації спочатку в Уфі, а потім у Москві.

був директором Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України. 
1960 року

йому було присуджено Ленінську премію, у 1943, 1950 — Сталінську премію.
Крім «офіційної» поезії поет творив і глибоко патріотичну, яку декламував тільки з пам’яті окремим близьким і не довіряв паперу та забрав із собою в могилу.

ліричне, в останньому йому вдавалося створити незалежні від політики,

суто мистецькі твори, які пережили його. Одначе це не заважало радянським органа
У радянську добу Рильський написав 35 книжок поезій; 4 книжки ліро-епічних поем, багато перекладів зі слов'янських та західноєвропейських літератур, наукові праці з мовознавства та літературознавства.

його у Києві на Байковому кладовищі.

на якій він жив і працював у 1951–1964 рр. Поруч

з цією вулицею розташовано Голосіївський парк, у 1964 році також названий на честь Максима Рильського. У 2003 році біля центрального входу до парку було відкрито пам'ятник поету.
У будинку, де жив Максим Рильський, з 1968 р. працює літературно-меморіальний музей поета. Перед будинком-музеєм встановлено бронзовий бюст М. Рильського.
У 1972 році Постановою Ради Міністрів УРСР була заснована щорічна премія ім. Рильського за найкращий художній переклад.
В Уфі 2 жовтня 1985 року іменем Максима Рильського названа одна з вулиць на житловому масиві Сіпайлово.

(1922)
«Поеми» (1925)
«Крізь бурю і сніг» (1925)
«Тринадцята весна» (1926)
«Гомін і

відгомін» (1929)
«Де сходяться дороги» (1929)
«Знак терезів» (1932)
«Київ» (1935)
«Літо» (1936)

«Україна» (1938)
«Збір винограду» (1940)
«За рідну землю» (1941)
«Слово про рідну матір» (1942)
«Світла зброя» (1942)
«Жага» (1943)
«Неопалима купина» (1944)
«Мандрівка в молодість» (1944)
«Чаша дружби» (1946)
«Вірність» (1947)
«Під зорями Кремля» (1953)
«На оновленій землі» (1956)

затінку жайворонка» (1961)
«Поезії» (І-ІІІ, 1946)
«Поезії» (І-ІІІ, 1949)
«Твори» (І-ІІІ, 1956)
«Твори»

(I-Х, 1960–1962)

«Пан Тадеуш» А. Міцкевича
«Ернані» В. Гюґо
«Сірано де Бержерак» Е. Ростана
«Орлеанська Діва» Вольтера
«Король Лір», «Дванадцята ніч»  В. Шекспіра
«Євгеній Онєгін» О. Пушкіна

Переклади

54 роки.
Рильський чудово грав на фортепіано. Музики вчив його сам Микола

Лисенко, батьків друг, у родині якого він навіть довгий час жив.
Особисте життя Рильського теж було вельми цікавим. Він багато років прожив із старшою на 9 років дружиною Катериною, яку відбив у друга. Коли Максим попросив Катерину вийти за нього заміж, то вона поставила лише одну умову: якщо він всиновить її шестирічного сина Жоржа. Поет погодився. Одружилися вони 12 липня 1926 року.