Презентация на тему Психолого-педагогічні аспекти профілактики насильства та віктимності в учнівському середовищі

існує серед усіх рас, класів, релігій та культур. Насильство

трапляється вдома, в навчальному закладі та на вулиці; на робочих місцях, в розважальних закладах, в центрах догляду та утримання дітей. Порушниками можуть виступати батьки, інші члени родини, педагоги, піклувальники, представники правоохороних органів та інші діти. Деякі діти є особливо уразливими до насильства через статеві, расові та етнічні особливості, інвалідність та особливий соціальний статус. Жодна країна, багата чи бідна, не має імунітету від цього лиха адже насильство щодо дітей трапляється в усіх куточках планети.

Вступ

колишніх цінностей, відмовою від ідеологічних домінант. У складному процесі

морального становлення особи, пріоритетом загальнолюдських цінностей в її формуванні, що вимагає не просто перегляду провідних доктрин у галузі виховання, але й пошуку принципово нових підходів до підготовки педагогів та психологів до взаємодії з дітьми, особливо з віктимними, що стали жертвами несприятливих умов соціалізації.

1. систематизація знань та розвиток практичних умінь з питань

розуміння природи чинників агресивної та віктимної поведінки;
2. профілактики насильства в молодіжному та учнівському середовищі та сприяння створенню безпечного середовища в школах шляхом запровадження нових методів міжособистісного спілкування.

та визначити ступінь зацікавленості педагогів та батьків у розв’язанні

цієї проблеми;
2. Сприяння поліпшенню професійної підготовки педагогів, батьків та озброєння їх конкретними знаннями й уміннями, необхідними для організації педагогічно-психологічної взаємодії з агресивними, віктимними дітьми та тими, що пережили насильство.
3. Оволодіння практичними вміннями роботи з соціальної реабілітації агресивних та віктимних дітей в сучасних умовах.
4. Покращити спроможність шкіл та громадських організацій проводити інформаційно-просвітницьку роботу, спрямовану на запобігання та розв’язання проблеми насильства в учнівському середовищі;
5. Вироблення установок на творче осмислення педагогами, батьками їх практичної діяльності по організації взаємодії з агресивними та віктимними дітьми.

завдань виявлення рівня вихованості і розвитку віктимної дитини (діагностика

і корекція) в освітній установі.

Структурними складовими об’єкту є: планування, організація, технології діагностики та корекції проявів агресивності та віктимності в умовах сім’ї.

Предметом є: соціально-педагогічні умови та чинники віктимної і агресивної поведінки

економічна дія чи її загроза, примус з боку однієї

людини до іншої з метою контролю, залякування, навіювання почуття страху.
(Тлумачний словник)

Всі форми фізичного і/або емоційного поганого поводження, сексуальне розбещення, відсутність піклування, торгівля чи інші форми експлуатації, що здатні призвести чи призводять до фактичної шкоди для здоров’я дитини, його виживання, розвитку чи гідності в контексті відповідальності, довіри чи влади
(Конвенція ООН про права дитини )

можна тлумачити як:
- ігнорування потреб дітей, порушення їх прав;
-

відсутність догляду за ними (чи незадовільний догляд);
- ізоляція дитини, бойкот (у дитячому колективі);
- відсутність проявів батьківської любові, доброти, чуйності;
- безвідповідальність до дітей;
- бездіяльність батьків щодо дитини у скрутній ситуації;
- брутальність, глузування, неповага до гідності, особистості дитини;
- невраховування вікових особливостей: дитина просто не може зробити те, що вимагають від неї батьки;
- авторитарний стиль спілкування з дитиною;
- нехтування дитиною;
- обман дитини .

покарання, фізичні знущання: ( побиття; штовхання; спроби задушити; викручування

рук )
· дитина є свідком знущань над іншими членами сім’ї:( батько б’є чи ґвалтує матір у присутності дітей; "погану" дитину фізично карають у присутності "хорошої" дитини; дитина є свідком фізичних знущань над іншою людиною, що не є членом її родини)
· сексуальне насильство, інцест: ( ґвалтування; нав’язування сексуальних стосунків; сексуальні дотики/поцілунки; інцест (кровозмішення); показ порнографії; залучення дитини до виготовленні порнографічного продукту та ін.)
· використання привілеїв дорослих:(поводження з дітьми як з рабами чи підлеглими, як зі своєю власністю; відмова повідомляти про рішення, що стосуються опікунства)
· залякування: (використовування свого росту та сили, навіювання страху за допомогою розповідей, дій, поглядів; крики, стресогенна поведінка; жорстокість щодо інших істот)
· погрози: (кинути дитину; самогубства; заподіяти фізичної шкоди; заподіяти шкоду іншим людям, тваринам, рослинам; розлюбити дитину, силами зла, що покарають дитину)

судом, міліцією, школою, спецшколою, притулком, родичами та психіатричною лікарнею)
·

ізоляція: ( контролювання доступу дитини до інших людей: бабці/дідуся, однолітків, братів/сестер, батька/матері; контролювання перебування дитини у помешканні, заборона виходити з дому; контролювання спілкування дитини з друзями; закривання дитини у будь-якому закритому приміщенні вдома, в школі; обмеження спілкування з дитиною, аж до повного ігнорування у спілкуванні;
· емоційне насильство: (приниження; використання дітей в якості довірених осіб; підвищення голосу без вартої на те причини; непослідовність; використання дітей у конфліктах між батьками; "торгівельна" поведінка одного з батьків щодо любові до дитини)
економічне насильство: (незадоволення основних потреб дитини; відмова чи зволікання у виплаті аліментів; повна відмова дитині в грошах; відмова дитині у підтримці; контролювання дитини за допомогою грошей; примушування дитини важко працювати використовування дитини як засобу торгу при розлученні; нав’язування економічно обмеженого способу проживання без існуючої для цього необхідності)

низька матеріальна забезпеченість;
- алкоголізм одного чи обох батьків;
- самотність

чи шлюб, який розпався;
- занадто маленьке житло, що посилює напругу;
- озлобленість батьків чи розчарованість у житті;
- фізична чи психічна перевтома;
- незрілість батьків;
- егоїзм батьків, прагнення їх до розваг;
- відсутність прив’язаності до дитини;
- надмірна вимогливість;
- народження другої дитини;
- велика кількість дітей;
- небажана дитина (як привід і примус до укладення шлюбу);
- передчасно народжена в шлюбі дитина, яка дає привід до сварок та розриву;
- позашлюбна дитина як об’єкт помсти на його матір (батька);
- дитина з фізичними та психічними недоліками, від якого хочуть позбавитися

з дітьми:
1) фізичні (травми черевної порожнини і грудної клітини,

травми головного мозку, синці та рубці, опіки, травми центральної нервової системи, інвалідність, переломи, подряпини та рвані рани, погіршення зору);
2) сексуальні проблеми і проблеми з репродуктивним здоров’ям (статеві дисфункції, хвороби, що передаються статевим шляхом, включаючи ВІЛ/СНІД, небажана вагітність);
3) психологічні та поведінкові (алкоголізм та наркоманія, погіршення пізнавальних здібностей, злочинна, гіперактивність, жорстока поведінка, депресія і тривога, затримка в розвитку, порушення харчування та сну, почуття сорому та вини, труднощі у стосунках між людьми, низька успішність у навчанні, низька самооцінка, посттравматичні стресові розлади, суїцидальна поведінка і аутоагресія);
4) інші наслідки для здоров’я (хвороби печінки, синдром подразненого кишечника, ішемічна хвороба серця, безпліддя .. .)

декларація прав людини (10.12.1948);
- Декларація прав дитини (20.11.1959);
- Міжнародний

пакт про громадянські та політичні права (16.12.1966);
- Конвенція про права дитини (20.11.1989);
- Закон України "Про охорону дитинства" (26.04.2001, ред.– 24.04.2008);
- Закон України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю”
- Кримінальний кодекс України (1.09.2001, остання редакція – 30.04.2009);
- Закон України "Про попередження насильства в сім’ї”
- Сімейний кодекс України (10.01.2002, остання редакція – 7.05.2009);
- Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства в сім’ї або невиконання захисного припису”
- Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.01.2004 р. №38 "Про затвердження заходів щодо виконання Закону України "Про попередження насильства в сім’ї" та Примірного положення про центр медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї";
- Указ президента України від 5.05.2008 р. №411/2008 "Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей"
- Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім’ї ”

дітьми має такі завдання:

жорстоке поводження з дітьми, здійснюється за напрямами:

- деінституалізація дітей

у прийомних сім’ях;
- нормалізація дітей з вадами у фізичному та розумовому розвитку в біологічних і прийомних сім’ях;
- соціальний патронаж сімей;
- формування усвідомленого батьківства;
- формування гендерної рівності, захист жіночих та дитячих прав у сім’ї та суспільстві;
- попередження і боротьба з наркоманією, палінням, алкоголізмом, проституцією, які є факторами, що провокують жорстоке поводження з дітьми;
- навчання членів сім’ї поведінці у кризових ситуаціях;
підтримка членів сім’ї в екстремальних ситуаціях (смерть члена родини, початок дитиною самостійного життя, випадки насильства в сім’ї, вимушена зміна місця проживання, втрата роботи членами сім’ї);
планування сім’ї, профілактика ранніх та небажаних вагітностей;

спрямовані на внутрішній світ дитини, які передбачають певну корекцію

його системи цінностей і орієнтацій, а також уявлень і переваг, які удосконалюють його психологічні можливості і надання відповідної підтримки і допомоги (методи психодіагностики і психокорекції, психологічне консультування тощо);
· соціально-педагогічні, які дають можливість підвищити освітній і інтелектуальний рівень дитини, сформувати адекватну оточуючим його умовам систему ціннісних орієнтацій і уявлень (методи освіти і просвіти, педагогічної корекції і педагогічного консультування);
· соціально-медичні, які призначені для надання дитині своєчасної і необхідної медичної допомоги (лікування, соціально-медична реабілітація і адаптація, організація необхідного і комфортного середовища існування тощо);

процедури і операції, які дозволяють привести процес життєдіяльності дитини

відповідно до існуючих норм закону і права (юридичний і правовий захист інтересів дитини, правова просвіта, правовий контроль, правові санкції);
· соціально-економічні, які спрямовані на вирішення проблем матеріального благополуччя дитини, матеріальна підтримка і допомога);
· соціально-групові, що дозволяють соціальному працівникові і іншим спеціалістам вести роботу з соціальним оточенням дитини (сімейне консультування, корекція системи відношень в дитячому колективі, організація дитячих колективів, які орієнтовані на позитивну діяльність)

батьків;
Тренінги для учнів, батьків;
Соціальне інспектування сімей;
Рольові

та ділові ігри;
Перегляд та обговорення відеофільмів;
Бесіди;
Вікторини і конкурси
Інтерактивні діалоги
Семінари, конференції
Індивідуальні та групові консультації
Колективні творчі справи

Формами соціально-профілактичної роботи з дітьми :

не стикався;
В. сам брав участь.

у своїй сім'ї:
А. психологічне насильство (крики, обзиван­ня, скандали, нецензурні

вислови);
Б. фізичне насильство (ляпаси, побиття);
В. несправедливе покарання батьками?

учителів у школі:
А. моральне насильство (крик, обзивання, приниження,

навішування ярликів);
Б. фізичне покарання (ляпас, побиття)?

приниження (обзивання);
Б. фізичної кривди (ляпаси, побиття);
В. нападу групи (бійка);
Г.

пограбування (відібрали гроші, речі, мо­більний телефон);
Г-. сексуальної загрози (роздягали, торкалися, обіймали без твоєї згоди);
Д. зґвалтування?

ти став свідком):
А. втручатимусь, захищатиму;
Б. викличу міліцію;
В. звернуся до

вчителів;
Г. не зверну уваги;
Г-. розгублюся, злякаюся.

Побиття учнів іншими учнями;
Б. словесні образи (вживання нецензурної лайки,

прикрих прізвиськ);
В. копняки;
Г. псування речей;
Г-. відбирання грошей, речей;
Д. неприємні дотики до тіла;
Ж. бойкот (ніхто з тобою не розмовляє)

старших учнів у школі;
В. учителів;
Г. батьків?

таке трапилось?
А. Батькам;
Б. психологу/ соціальному педагогові
В. класному керівнику;
Г. іншому

вчителю;
Г-. другові (подрузі);
Д. міліції;
Ж. нікому.

випадку насильства над тобою?
А. До батьків;
Б. до вчителів;
В. до

міліції,
Г. до психолога/ соціального педагога;
Г-. до друзів.

як педагогічного складу,так і дітей, задоволення яких сприятиме розв’язанню

проблеми насильства серед дітей

(подано у роздатковому матеріалі)

Варто зауважити, що цей перелік враховує не тільки потреби, які визнають самі учасники навчально-виховного процесу, а й суспільну необхідність, виявлену в ході дослідження.

автори проекту вважають за доцільне впроваджувати на базі школи

з метою запобігання проявам насильства серед дітей

(подано у роздатковому матеріалі)