Логари́фм (від грец. λόγος — «слово», «відношення» і грец. ἀριθμός — «число») — математична операція обернена піднесенню до степеняЛогарифмом додатного числа N за основою b називається показник степеня х, до якого потрібно піднести b, щоб отримати N .
Слайд 4
Логарифми були введені Джоном Непером на початку 17 століття як
засіб спрощення розрахунків. Вони швидко почали застосовуватися вченими та
інженерами для пришвидшення виконання обчислень використовуючи логарифмічні лінійки і таблиць логарифмів. Наприклад, можна значно спростити обчислення добутку використовуючи важливу властивість: логарифм добутку є сумою логарифмів множників:
Слайд 5
Логарифмі́чна лінійка — аналоговий обчислювальний пристрій, що дозволяє виконувати кілька математичних операцій,
основними з яких є множення і ділення чисел. Найпростіша логарифмічна лінійка складається з двох шкал у
логарифмічному масштабі, що здатні пересуватися одна відносно одної. Складніші лінійки містять додаткові шкали і прозорий повзунок з кількома поділками. На зворотній стороні лінійки можуть знаходитися різні довідкові матеріали.
Слайд 6
Позначення: логарифм числа a за основою b Існують особливі позначення