Презентация на тему Метеора — комплекс монастирівв Греції

на вершинах скель Фесалії, на півночі Греції, поблизу містечка Кастракі, ном Трикала. Всесвітньо

відома Метеора також як геологічний феномен.

Метеора - комплекс монастирів в Греції

чернеча країна в горах. Висота скель досягає 400 метрів.

Слово "Метеори" походить від грецького "meteoros" - "висить у повітрі".

Вседержителя; 4. Іоана Бунильського; 5. Іоана Предтечи; 6. Іпсилотерас (Калліграфів); 7. Калістрата; 8. Міканської

Богоматері; 9. Мега́ла Мете́ора (Преображенський); 10. Русану, нині Святої Варвари (жіночий); 11. Святого Антонія; 12. Святого Варлаама;

Метеора - комплекс монастирів в Греції

13. Святого Георгія Манділаса; 14. Святого Григорія; 15. Святого Димитрія; 16. Святого Модеста; 17. Богородиці; 18. Святого Миколи (Кофіна); 19. Святого Миколая Анапавсаса; 20. Святого Стефана (жіночий); 21. Святої Трійці; 22. Святих Апостолів; 23. Святих Феодор; 24. Стрітенн

Перелік монастирів

найдавніший православний монастир серед метеорських, заснований з початком 14 століття монахом Афанасієм на

одній із скель Фессалії недалеко містечка Кастракі

Мегала Метеора

Лікарня монастиря

Східна стіна Преображенскього Собору

Собор монастиря Мегала Метеора — це підсумок поєднання трьох різних етапів будівництва:
давній храм Святого Афанасія;
храм, який побудував наступник Йосаф;
храм, відбудований 1545 року ігуменом Епіру Симеоном.
Східна стіна храму виглядає так: візантійська кладка та склепіння з двома куполами, арками та похилими дахами. Зовнішніми особливостями храму є кладка стін квадратними каменями, оточеними цеглинами через ряд. Ці тонкі цеглини також оточують арки над вікнами, що закінчуються зубцями та керамічно-пластичними прикрасами.

з яких середня вище двох інших (трикупольний хрещатий храм

зі склепіннями). Купол зпирається на 4 колони, вкриті фресками. У сучасну пору, вівтар має такий самий вигляд, як і за часів Йосафа. Його неодноразово розширювали через перманентно зростаючу кількість монахів в обителі. Купол старого собору видно не звідусіль, а західна частина проникає під дах основного храму. Нижні частини вівтаря належать до першого храму, побудованого за часів Святого Афанасія Метеорського.

Розріз та план Преображенського Собору

Мегала Метеора

роботою ігумена Симеона. Напис праворуч, над входом, вказує, що вівтар

побудовано у серпні 1557 року:
«Зведений з фундамента цей вівтар зусиллями та на внески усіх братів обителі та на кошти ігумена отця Симеона — ієромонаха — у місяці серпні 1557 року.»

Мегала Метеора

Розріз та креслення старого вівтаря

На території монастиря також знаходяться 2 менші каплиці:
Каплиця Поважного Попередника — добудована до південного святилища і поєднана з ним. Каплиця невеликого розміру та має купол. Не було реставровано ще з 18 століття. Насправді, час створення початкової будівлі був набагато давнішим.
Каплиця Святого Костянтина  та Святої Олени  - побудована у кількох метрах від Собору, розташована на південному заході. Приміщення також невеликого розміру, побудоване за типом післявізантійського простого королевського із куполом, без настінного іконопису. Купол зпирається на чотири імітаційні арки і ззовні багатокутний.

 Епітафія «Покійний Христос»

шести, що збереглись донині, Метеорських монастирів. Цей монастирський

комплекс, розташований на особливо обмеженій площі, так що здалека створюється уявлення лише однієї будівлі, звідки мариться тільки купол храму.
Про походження назви монастиря достеменно нічого не відомо. Вірогідно, вона утворилась від імені засновника чи місцевості його походження. Друга ж версія приписує заснування монастиря у 1388 році монахам Нікодиму та Венедикту. Неможливо встановити, що було причиною, та монастир все ж припинив своє життя. І справжніми фундаторами вважають братів Максима та Йосафа з Янін, яким надало скелю Русана у розпорядження єпископство Стагон у 1527 році. Двоє братів побудували храм у 1545 році, про що твердить їх заповіт

Монастир Русану

Собора та келіями, переходить у храм, заснований братами монахами

на честь Преображення Христа. Та разом з тим сьогодні шанують Святу Варвару. Собор має неф та основний храм. Зовнішнє покриття виконано не дуже ретельно і де-не-де перериваєтсья хрестами із цегли. Верхні частини стін закінчуються зубчатими лініями. Купол багатокутний, на кожній стороні має по одному віконечку, оздобленому напівколами.
Неф являє собою чотирикутну площу, покриту еліпсоїдним куполом, що зпирається на 4 арки. Основний храм хрещатий із дванадцятистороннім зводом. Горизонтальні лінії хреста закінчуються півколами з північної та південної стіни, як і основний храм. Такий тип забудівлі храму було вперше використано у Соборі Великої Лаври на Святому Афоні наприкінці 10 століття і тому називається афонським.
Потреба залишати деяку площу для церковного хору у соборах спонукала збільшувати кінці горизонтальної лінії та видозмінювати напівкола. Цей архітектурний тип досить часто зустрічається серед храмів Балкан. Так і у Соборі Святої Варвари знаходимо характерні риси: кутові приміщення основного храма собора вкриті на сході хрещатими зводами, а на заході — арками.

План Собору Святої Варвари

Монастир Русану

мальовничі фрески Собору  Великої Лаври  на Святому Афоні та Мегала

Метеора  — мабуть, найвизначніші роботи «Критської школи».

Низка стінних фресок, іконопис, ескізи, колір і техніка поєднують оздоблення Собору монастиря Русану із великими настінними фресками «Критської школи» на Святому Афоні та на Метеора, а також із сусіднім монастирем Дусику. Під враженням від роботи художника Франко Кателано у монастирі Варлаама, художник монастиря Русану вводить в іконопис живий червоний колір — колір вогню, який, власне, вирізняє його стиль.

Монастир Русану

Варлаама, першого поселенця, який піднявся на скелю, в першій

половині 14-го століття і збудував маленький храм, присвячений Трьом ієрархам.

Монастир святого Варлаама

«Нектарій та Феофан — ієромонахи та творці, із Янніни, Апсара. Рік створення — 1542.»

Відомо, що Собор подубовано дуже швидко через те, що в якості будівельного матеріалу монахи використали туф. Неф хрестоподібний. У південно-східній частині Собору знаходиться могила творців. Під склепінням храму над вікном накреслено такий напис:

1 — Собор;
2 — вівтар;
3 — головний собор;
4 — лікарня;
4a — храм Святих Анагірон;
5 — каплиця Трьох ієрархів;
6 —допоміжні приміщення;
7 — замок;
8 — келії;
9 — сучасний вівтар;
10 — приміщення для гостей.

Схема монастиря: