Презентация на тему Тема лекції:Основні етапи і школи в історії літературознавства

теорії літератури у філософських концепціях античної Греції та Риму,

а також у країнах Сходу.
2. Герменевтичний вимір літературознавчої думки в добу середньовіччя.
Перші українські літературознавчі ідеї.
3. Літературознавчий поступ нового часу. Проблеми смислу та його розуміння у теоретичних працях.
4. Естетика та літературознавство епохи Відродження (XV–XVI ст.). Засадничі ідеї універсального гуманізму та антропоцентризму. Вплив постулатів Відродження на українську літературу та розвиток теоретичної думки. Латиномовні поетики XVII–XVIII ст.
5. Основні положення теорії бароко (кінець XVI–XVIII ст.), її елементи в українській науці про літературу.
6. Раціоналізм та нормативність естетики класицизму. Ієрархічний канон літератури, поняття про елітарність мис­тецтва, галерея поетичних кодексів (вплив Н.Буало). Рефлексії в українському літературознавстві.
7. Доба Просвітництва в історії становлення літературо­знавства. Діяльність Г.Сковороди.
8. Основні літературознавчі школи ХІХ–ХХ ст.
9. Розвиток українського літературознавства у ХХ ст.
10. Основні напрями сучасного літературознавства.

художню літературу, її походження, естетичну природу, функції та закономірності

історичного розвитку. 

Геракліт
Емпедокл
Демокріт
Платон
Арістотель - “Поетика”, “Риторика”

Квінт Горацій Флакк - “До Пізонів”, що було назване “Наукою поезії”.

Се Хе

- “Кав’яланкара-сутра”
Анандавардхана – “Дхван’ялока”

Ориген – аналіз перекладів Біблії з давньоєврейської на грецьку.

Фотій – „Бібліотека” („Опис і перелік прочитаних нами книг”), „Міробібліон”.
Аврелій Августин (Августин Блаженний)
Фома Аквінський (фомізм)
Роберт Гроссетесте
Давид Граматик
Шота Руставелі ( ІІ половина ХІІ ст.) – слово, серце, майстерність, розум.

Херабоск - трактат „Про образи”, вміщений в „Ізборнику Святослава”.

Відродження
Марсіліо Фічіно
Джордано Бруно
Данте Аліг’єрі - “Про народну мову”
Джованні

Боккаччо - “Апологія поезії”
Лоренцо Валла - трактат “Про насолоду”
Конрад Гесснер - “Універсальна бібліотека”
Леонардо да Вінчі - трактат „Про живопис”

Т. Коррео
Джовані П. Капріо
Франческо Патриці

раціоналізм Рене Декарта

Теоретик естетики класицизму – Нікола Буало-Депрео

- „Мистецтва поетичне” (1674)

17-18 століття
«Що таке Просвітництво?» І. Кант (1784 р.)

Француа Марі Вольтер
Дені Дідро - «Парадокс про актора»
Готґольд Ефраїм Лессінг - “Лаокоон, або Про межі малярства і поезії”
Йоганн Готфрід Гердер
Йоганн Вінкельман „Історія стародавнього мистецтва”(1764 р.)

Представники: Бекон, Гоббс, Локк, Вольтер, Дідро, Руссо, Гольбах, Гельвецій, Монтеск’є

Імману'іл Кант
Фрідріх Шлегель - «Атенеум»,
Георґ Вільгельм Фрідріх Гегель

- "Лекції з естетики".

школа
Культурно-історична школа
Порівняльно-історична школа (компаративістика)
Психологічний напрям
Функціонально-естетичний метод
Духовно-історична

школа
Філологічний метод
Інтуїтивізм
Формальний метод
Соцреалізм

Я. Грімм „Німецька міфологія”(1835)

Послідовники: Кун, Шварц (Німеччина), Мюллер (Англія),

Афанасьєв і Буслаєв (Росія),
В Україні: Костомаров „Об историческом значении русской народной поезии”(1843), „Слов’янська міфологія”(1847); О.Потебня „Про міфологічне значення деяких звичаїв і повір’їв”(1865); М.Сумцов „Хліб у звичаях та піснях” (1885).

Брандер, Гурмон, Айхенвальд.
В Україні : Огоновський, І.

Франко, Дорошенко.

„Філософія мистецтва”.
Філософська основа – позитивізм Огюста Конта.

Послідовники:

Брюнетьєр, Лан сон, Шерер, Пипін, Тихонравов, енедес Підаль, Сакулін.
В Україні: М. Костомаров - «Обзор сочинений писанных на малороссийском языке», 1843 р.

Україні: М. Драгоманов, М. Дашкевич, І. Франко, згодом, у

XX ст.,– Г. Вервес, Д. Наливайко, Р. Гром'як та ін.

Вундт
Е. Ельтсер
Е. Еннекена


В Україні: О. Потебня „Думка і

мова”(1862), „З лекцій з теорії словесності”(1894), „Із записок з теорії словесності”(1905). Д. Овсянико-Куликовський, І. Франко. У XX ст.,– Б. Навроцький, О. Білецький, О. Костюк, Р. Піхманець та ін.

науки про дух”(1883)

Представники: Ф. Штріх, Г.Корф, Г. Цізарц, Р.

Унгер, Ю. Петерсон.

Бергсон та Бенедетто Кроче
В Україні : Б. Лепкий,

М. Вороний, М. Євшан, М. Сріблянський, Л. Білецький, Д. Чижевський та ін.

Інтуїтивізм у літературознавстві.
Витоки – вчення О.Потебні,
Засновник – Анрі Бергсон „Пам’ять і матерія”, „Творча еволюція”, „Сміх”, Бенедето Кроче „Естетика як наука про вираження і як загальна лінгвістика”

Формальний метод був продовженням ідей філологічної школи.

Структуралізм
Семіотика
Екзистенціалізм
«Нова критика)
Рецептивна естетика
Постмодернізм та його основні течії

Деконструктивізм
Феміністична критика
Інтертекстуальні методики
Постколоніалізм
Національно-екзистенційні ідеї

Роман Інгарден,К. Гартман, А. Пергер, Ю. Клайнер, Ж. Старобінський,

Ж.-П. Рішар.
В Україні: Іван Фізер.

Філософська герменевтика – основоположник - Мартін Гайдеґґер
Представники: Шлейєрмахер, Дільтей, Гадамер, Рікер, Яусс, Ізер);

Ч. У. Морріс, Ц. Тодоров, А. Греймас, У. Еко,

Р. Барт, частково М. Фуко, Ж. Лакан.
В Україні: С. Андрусів

Структуралізм - Клод Леві-Строс
В Україні: Магдалина Ласло-Куцюк

та Карл Ясперс
«Нова критика» - Д. Томпсон, У. Найт,

Дж. К. Ренсом, А. Тейт, К. Брукс, К. Берк та ін.

Рецептивна естетика – основоположники: Ганс-Роберт Яусс та Вольфганг Ізер
Представники: Дж. Куллер, Е. Герш, С. Фіш

Дерріда, Ж.-П. Фай, Ж. Батай, Ю. Крістева, Дж. Стейнер.

В Україні: Ю. Андрухович, Р. Шульга, О. Гриценко

Серед постмодерних інтерпретацій виділяють:
деконструктивізм (Жак Дерріда),
Неофемінізм
„неоміфологізм” (засновник Григорій Грабович („Шевченко як міфотворець") та його продовжувач О. Забужко („Шевченків міф України"), Л. Плюща („Ексод Тараса Шевченка"), С. Павличко, О. Бузини)
.

Гловінський

Постколоніалізм – Едвард Саїд
Дві течії:
постмодерн (Е.

Саїд, Г. Співак, в Україні –М. Павлишин),
націоцентричну (націозахисну) (Е. Саїд, С. Слемон, Г. Тіффін, Г. Бгабга, А. П. Мукгерджі, А. Агмад, С. Дюрінг та ін.),