вихідці зі стану
ремісників, були людьми зразкової чесності, моральної благопристойності і порядності, не залишивши спадщини (але також і боргів), дали мені виховання, яке, якщо дивитися на нього з морального боку, не могло бути кращим і за яке я, при кожнім спогаді про рідних, відчуваю безмірну вдячність».
Слайд 5
Приватне життя склалося вкрай нудно і монотонно. Він
ніколи не був одружений. Ніколи не виїжджав за межі
рідного міста, спілкувався тільки з друзями та своїми учнями. Ніколи не змінював своїм ще зі студентських років заведеним звичкам, підкоряючи усю свою діяльність суворому незмінному розпорядку. Улюблена приказка Канта: «жити треба головним чином для того, щоб працювати».
Слайд 6
Основні філософські ідеї Канта:
Докритичний період
Критичний період
Слайд 7
Докритичний період
«Дослідження питання, чи зазнала Земля у своєму
обертанні навколо осі, завдяки якому відбувається зміна дня і
ночі, деякі зміни з часу свого виникнення» (1754)
«Загальна природна історія та теорія неба» (1755)
Диссертация «Об огне» (1755)
«Новое освещение первых принципов метафизического познания» (1755)
Слайд 8
Критичний період
«Критика чистого розуму» (1781)
«Критика практичного розуму» (1788)
«Критика
здатності суджень» (1790)
«Метафизика нравов» (1797 )
«Спор факультетов» (1798)
«Физическая
география» (1802)
«О педагогике» (1803)
Слайд 9
Кант у своїй праці «Критика чистого
розуму» розглядає чотири такі антиномії:
1. Світ має
початок в часі і просторі. Світ не має початку і в часі, і в просторі.
2. Будь-яка складна річ складається з простих частин. В світі немає нічого простого.
3. Все в світі відбувається за необхідністю. Однак цього не досить для пояснення усіх явищ. Бо у світі є дії, які здійснюються без необхідності, вільно. «Існує свободна причинність. Немає ніякої свободи, все здійснюється у світі тільки за законами природи».
4. У світі є необхідна сутність як його причина. Немає ніякої абсолютно необхідної сутності в світі, ні поза ним.
Слайд 10
Кант — дуаліст. З одного боку, він визнавав, що
матеріальні речі існують самі по собі, об'єктивно і відображаються
нашими відчуттями. З іншого боку, він вважав, що вони є «речами в собі», тобто непізнаванними.
Слайд 11
«Я повинен потіснити знання, щоб надати місце
вірі.»
Слайд 12
Теорія побудови всесвіту Канта
Початковий простір був
повністю заповнений матерією, «у достатній мірі здатної передавати рух
усім небесним тілам, які знаходяться в ньому, узгоджуючи його зі своїм власним рухом і, як слідство, узгоджуючи між собою всі рухи».
Слайд 13
Згустки речовини, які утворюються, складають матеріальні
тіла, які в свою чергу складають світи різного порядку:
перший
порядок матеріальних структур — первинні елементи.
другий — частки речовини, з яких складаються планети.
третій — сонячна система, яка поєднує центральне світило і планети, які обертаються навколо нього зі своїми супутниками і комети.
четвертий — системи багатьох зірок. «Усі нерухомі зірки, як ми знаємо, розташовані біля деякої загальної площини і завдяки цьому утворюють одне зв'язане ціле, світ світів».
Слайд 14
Сама ж творчість Іммануїла Канта і
зараз у деяких аспектах залишається неперевершеним логічним зображенням суті
процесів, до уявлення яких ми тільки підійшли. Тут необхідно відзначити, що всі його труди пронизані оптимізмом, любов'ю до людини і вірою в його Божественне призначення.
Слайд 15
«Две вещи наполняют душу постоянно новым
и возрастающим удивлением и благоговением и тем больше, чем
чаще и внимательнее занимается ими размышление: звездное небо надо мной и нравственный закон во мне. То и другое, как бы покрытые мраком или бездною, находящиеся вне моего горизонта, я не должен исследовать, а только предполагать; я вижу их перед собой и непосредственно связываю их с сознанием своего существования.»