Презентация на тему некроз

артеріальна

венозна


Фізіологічна Місцева Загальна Місцева
Загальна

Патологічна

ангіоневротична

колатеральна

вакантна

запальна

гіперемія на тлі артеріовенозної нориці

ГІПЕРЕМІЯ

стікає багато крові. Причини: механічне скупчення вен. Скупчення газів в

шлунково - кишковому тракті. Накопичення транссудату в природних порожнина. Послаблення серцевої діяльності.

Ознаки: розширення венозних судин, іржаво-червоне забар-влення органа внаслідок гемо-сидерозу, набряк і атрофія ор-гана, розростання в ньому спо-лучної тканини. Причини: тривалий утруднений відтік крові з органа внаслідок здавлювання. Зменшення прос-віту вен (часткова закупорка). Пороки серця.

гостра

хронічна

стояння на місці). Стазом називають такі розлади кровообігу (головним

чином у ка-пілярному руслі), коли припиняється рух крові, і капіляри, а також дрібні вени різко розширюються, виповнюються еритроцитами, які при цьому склеюються між собою, втра-чають значну частину гемоглобіну, набрякають, плазма з гемоглобіном виходить за межі судин, і може зафарбову-вати тканини в мідно-червоний колір. У ділянці стазу суди-ни заповнені ущільненою еритроцитарною масою, бідною гемоглобіном.
Стаз відносно часто спостерігають у клініці. Він виникає при судинних кризах (гіпертонічна хвороба, атероскле-роз), при гострих формах запалення, при шоку. Поширені стази у ділянках запалення можуть призводити до змер-твіння тканин, що ускладнює розвиток цього процесу (ган-грена легень при пневмонії). У більшості випадків усунен-ня причин, що викликали стаз, призводить до поступового відновлення кровотоку.

Стаз

тканини чи органа внаслідок недостатнього притоку до них крові,

що супроводжується розвитком гіпоксії, тобто кисневим голодуванням.

(місцеве малокрів'я)

Ішемія

малокрів'я лежить втра- та організмом крові різного походження)

Місцева
- ангіоспастична ішемія.
(спазм артерій (ангіоспазм) як результат підвищення тонусу судинозвужувальних нервів.)
обтураційна ішемія.
(найчастіше зумовлена атеросклерозом, тромбозом або емболією, а також змінами в самих стінках судин. )
компресійна ішемія
(виникає в результаті накладання джгута, перев'язки судин, стиснення їх зовні пухлиною та ін.)
дисциркуляторна ішемія
(спостерігається у випадках гіперемії після анемії.)

межі судин і камер серця.

Кровотеча внутрішня – в тка-
нини, органи, порожнини.

Кровотеча зовнішня – на по-
верхню тіла.

Кровотеча

меня крові яскраво-червоного
кольору з поштовхоподібним
ритмом.

2. Венозна - витікання струменя темно-червоно-
го кольору без напору.

3. Капілярна - характеризується появою кра-
пель крові, які утворюють на уш-
кодженому органі поверхню, що
кровоточить.

(кровотеча з порожнини матки)
- Гематурію (кровотеча сечових шляхів)

- Гемоптое (кровотеча з дихальних шляхів)
- Гемартроз (крововилив у порожнину суглоба)

Основні механізми кровотечі


- розрив стінки судини (геморагія per rhexin)
- діапедез (геморагія per diapedesin)

який є наслід-
ком гострого порушення крово-
току.
Інфаркти

виникають у внутріш-
ніх органах.

Інфаркт

геморагічний

змішаний

(змертвіла тканина (виникає в умовах
не насичена кров'ю) венозного застою)

МОЗОЧОК






НИРКА ЛЕГЕНІ

розрізу суха, сіро-білого кольору з жовтуватим відтін-ком. Від навколиш-ніх

тканин відокрем-люється темно-чер-воною демаркацій-ною лінією. Найчас-тіше зустрічається в селезінці,нирках )

( ділянка некрозу, вини-кає внаслідок порушен-ня кровопостачання, кро-ваво-червоного кольору. Виникає при різкому пе-реповненні капілярів ор-гану кров’ю. При закритті будь-якої артерії кров під тиском надходить через капілярні анастомози до даної ділянки, але потрап-ляючи в змертвілу ткани-ну з змертвілими судина-ми виливається з неї. Зустрічається в легенях )

( ділянках некрозу, що утворилася внаслідок порушення кровообігу,його центральна частина відповідає білому інфаркту, по периферії залита кров’ю. Зустрічається в нирках, селезінці міокарді )

Види інфарктів за зовнішнім виглядом




білий червоний мішаний

що згорнулась) - це про-цес прижиттєвого згортання крові в

просвіті судини або в порожнині серця, що перешкоджає її току.
Тромби бувають пристінкові, що змен-
шують просвіт судин, і закупорювальні,
що закривають просвіт судин.
Наслідки тромбозу:
Розм'якшення тромбу - це розрідження
щільної білкової маси ферментами, в яких
знаходяться лейкоци-
ти. Тромб розпадаєть-
ся, перетворюючись у дрібнозернисту
масу, що складається з білкових та жи-
рових зерняток.
Організація тромбу - це заміщення його
молодою сполучною тканиною з посту-
повою появою щілин, які виповнюються
ендотелієм - каналізація тромбу.

Тромбоз

Мають вигляд щільної

маси сірувато-білого кольору.
Складаються із склеєних тромбоцитів, лейкоцитів і -
фібрину. Утворюються при повільному зсіданні крові.

Мають вигляд щільної однорідної маси, темно-черво-
ного кольору. Складаються з сітки фібрину і еритро-
цитів. Утворюються при швидкому зсіданні крові.

Являють собою сукупність білого та червоного тром-
бів. Розрізняють голівку, тіло і хвіст. Голівка (утворю-
ється в місці формування і прикріплення тромбу до
судини),тіло (наймасивніша частина), хвіст(звужена
частина, що вільно розміщується в просвіті судини).

Представлені однорідною, гомогенною масою, що на-
гадує гіалін. Трапляються виключно в дрібних венах
та капілярах, виповнюючи весь просвіт судини.

білі

мішані

червоні

гіалінові

В основі його лежать аутоліз, тобто розрідження
щільної білкової маси ферментами. Тромб розпа-
дається,перетворюючись у дрібнозернисту масу.
Дрібні тромби можуть никати зовсім. В тромбах
великих розмірів розм'якшення спостерігається
тільки в центрі.

Розправлення тромба за участю мікроорганізмів,
що проникли в масу тромба.

Заміщення тромба молодою сполучною ткани-
ною відбувається одночасно з розсмоктуванням.

Спостерігається коли тромб не розм’якшується і
в ньому не відбувається організація. В масі тром-
ба відкладаються солі кальцію, що приводить до
утворення судинних каменів.

Утворення в масі тромба судинних ходів, що вис-
лають ендотилізм, через які може відновлювати-
ся кровообіг.

Розплавлення тромбу:

а. Асептичне

б. Септичне

Організація
тромба

Петрифікація
(скам'яніння )
тромба

Каналізація
тромба

без напору.
3. Капілярна - Характеризується появою крапель крові, які

утворюють на ушкодженому органі поверхню, що кровоточить.

КРОВОТЕЧА – вихід крові за межі судини

кровотеча внутрішня – в тканини, органи, порожнини.
Кровотеча зовнішня – на поверхню тіла.

1. Артеріальна - Витікає фонтануючого струменя крові яскраво-червоного кольору з поштовхоподібним ритмом .