Слайд 2
План лекції
Актуальність теми;
Метаболізм вітаміну Д в організмі;
Причини виникнення
рахіту;
Сприяючі фактори розвитку рахіту;
Класифікація рахіту;
Клінічна характеристика різних форм рахіту;
Диференційна
діагностика рахіту;
Лікування рахіту;
Профілактика рахіту.
Слайд 3
Актуальність теми:
Частота рахіту становить від 15 до 50
% дітей;
У дітей, хворих на рахіт, частіше виникають хвороби
органів дихання і травлення, які мають тяжкий перебіг, інколи з летальним кінцем.
Слайд 8
РАХІТ -
захворювання дітей раннього віку, в основі якого
лежать недостатність вітамінів групи Д в організмі, порушення мінерального
та інших видів обміну речовин внаслідок чого мають місце розлади формування скелета, функцій внутрішніх органів та систем.
Слайд 9
Відповідно до МКХ-10 розрізняють:
• E55 Недостатність вітаміну D
•
Виключено:
• остеомаляція у дорослих (M83.-)
• остеопороз
(M80-M81)
• наслідки рахіту (E64.3)
• Е55.0 Рахіт активний
• Остеомаляція: дитяча, юнацька
• Е55.9 Недостатність вітаміну D неуточнена
• Е64.3 Наслідки рахіту
• Е83.2 Порушення обміну фосфору
• Вітамін D-резистентний:
• Остеомаляція
• Рахіт
Слайд 10
Вміст кальцію в сироватці крові:
2,25-2,5 ммоль/л
Вміст
іонізованого кальцію в сироватці крові:
1,35 – 1,55 ммоль/л
Вміст
фосфору в сироватці крові:
1,45-2,1 ммоль/л
Слайд 11
Класифікація ступеня забезпеченості вітаміном D
Gomez A.C., 2003;Michae F.,
2007, ODS/NIH conf., 2007
Слайд 12
При рівні 25(ОН)D3
дорослих від ССЗ збільшується на 7 %;
при рівні <17,8 нг/мл – на 26 %.
(Melamed ML, Michos ED, Post W, Astor B, 2008)
< 50 нМ (20 нг/мл) – рахіт у дітей; остеопороз у дорослих.
50-100 нМ – збільшення ризику хронічних захворювань, в т.ч. онкологічних
Більше 250 нМ (100 нг/мл) – токсичність (кальцифікація м‘яких тканин, утворення камінців у нирках)
Оптимальна концентрація – 100-150 нМ (40-60 нг/мл) –
не може бути досягнута без додаткового прийому вітаміну
(2000 МО/день і більше для людей з обмеженою сонячною інсоляцією).
Слайд 14
Синтез вітаміну D залежно від географічної широти та
пори року
Слайд 15
Дефіцит вітаміну Д у дітей України
Західний регіон України
- ДВD складає 91,5 %.
Серед дітей міста Києва
ДВD - у 89,0 % випадків, а недостатність вітаміну D виявлено у 9,9 % обстежених.
Східний регіон - ДВD 84,2 %.
Балацька Н.І., 2013
Слайд 16
Добова потреба у вітаміні D залежить від:
віку дитини;
генетичних
особливостей;
характер вигодовування;
особливостей догляду;
стану здоров‘я;
наявності і ступеня порушення кальцій-фосфорного обміну;
супутньої
патології;
пори року;
кліматичних умов
літо
зима
літо
зима
літо
Сезонні коливання віт. Д (нг/мл)
Holick MF, 2008
Слайд 17
Регуляція обміну кальцію і фосфору
Паращитоподібна залоза – паратгормон;
Вітамін
Д;
Щитоподібна залоза – кальцитонін;
Гормони наднирників, гіпофізу, статевих залоз, підшлункової
залози.
Слайд 18
Метаболізм вітаміну Д в організмі
Слайд 20
Значення вітаміну Д у фізіологічних процесах в організмі
Слайд 22
Регуляція функції органів і систем:
Слайд 23
ВІТАМІН Д:
Сприяє всмоктуванню кальцію і фосфору в тонкій
кишці;
Активує реабсорбцію фосфору, в меншій мірі кальцію в нирках;
Активізує
остеобласти (фази фософрилювання та кристалізації);
Стимулює утворення холінестерази (руйнує надлишок ацетилхоліну);
Сприяє утворенню АТФ із вітаміну В1;
Ущільнює судинну стінку;
Ущільнює клітинні мембрани.
Слайд 25
Роль вітаміну Д у попередженні і лікуванні захворювань
Слайд 26
Причини виникнення рахіту:
Недостатнє аліментарне забезпечення вітаміном Д, кальцієм
та фосфором: штучне вигодовування неадаптованими сумішами; пізня якісна корекція
харчування; переважання в раціоні злакових.
Недостатнє перебування на свіжому повітрі, захворювання шкіри;
Порушення всмоктування вітаміну Д, кальцію та фосфору.
Захворювання печінки та нирок.
Прийом антагоністів вітаміну Д: вітаміни групи В та А, глюкокортикоїди, фенобарбітал, антациди, гепарин.
Слайд 27
Сприяючі фактори розвитку рахіту:
Вік матері менше 17 і
старше 35 років.
Патологія вагітності;
Дефекти харчування під час вагітності і
лактації;
Недотримання режиму дня (недостатня інсоляція, гіподинамія);
Ускладнені пологи;
Несприятливі кліматичні, екологічні та соціальні фактори.
Недоношеність, незрілість;
Багатопліддя;
Велика маса при народженні;
Швидка прибавка маси протягом перших 3-х міс.
Часті інтеркурентні захворювання;
Перинатальне ураження ЦНС
Час народження;
Періоди інтенсивного росту;
Недостатній руховий режим ;
Слайд 28
Класифікація (робоча класифікація рахіту за
О.М. Лук’яновою, Л.І.
Омельченко, Ю.Г. Антипкіним, 1991)
Слайд 29
Перший ступінь тяжкості- легкий
-зміни з боку вегетативної
нервовоі системи – слабковиражені;
-зміни з боку
кісткової системи – слабковиражені.
Для встановлення діагнозу рахіту легкого ступеня важкості обов’язкові змінт з боку кісткової системи.
Слайд 30
Середній ступінь тяжкості
зміни з боку вегетативної системи
- помірно виражені
зміни з боку кісткової системи-помірно виражені:
наявність
помірних змін – з боку м”язової, кровоносної, серцево-судинної, травної с-м:
При рахіті другого ступеня -ураження
кісток у 2 або й у 3 відділах скелету.
Слайд 34
Кальційпенічний варіант рахіту
наявність деформацій кісток, зумовлених остеомаляцією,
виражена підвищена нервово-м’язовою збудливість, підвищена пітливість, тахікардія, порушення сну,
функцій травного каналу,
перебіг рахіту відбувається гостріше,
значне зниження вмісту іонізованого кальцію в сироватці та еритроцитах венозної крові.
Слайд 35
Фосфоропенічний варіант рахіту
більш виражене зниження вмісту неорганічного
фосфору в сироватці та еритроцитах крові;
супроводжується стійкою млявістю хворих
дітей, їх загальмованістю, м’язовою гіпотонією, деформаціями скелета, зумовленими остеоїдною гіперплазією.
Слайд 36
Варіант рахіту з незначними змінами кальцію і фосфору
легка
форма;
підгострий характер,
деформації кісток незначні,
майже відсутні прояви ураження нервової та
м’язової систем.
Слайд 37
Характеристика гострого перебігу
швидке прогресування хвороби
переважання розм”якшення кісток
виражені
зміни вегетативної нервової системи
Слайд 38
Характеристика підгострого перебігу
переважання остеоідної гіперплазії
помірні ознаки ураження інших
органів і систем.
Слайд 39
Характеристика рецидивуючого перебігу
чередування періодів загострення і періодів його
ремісії;
на рентгенограмі – полоски остеопорозу в метафізарних зонах трубчастих
кісток.
Слайд 41
Диференційна діагностика:
Фосфат-діабет;
Синдром Де Тоні - Дебре-Фанконі;
Тубулярний ацидоз нирок;
Гіпофосфатазія;
Вітамін
Д-залежний рахіт.
Слайд 42
Фосфат-діабет – спадкове захворювання, успадковується за домінантним типом,
зчеплене з Х хромосомою.
Зниження реабсорбції фосфатів у проксимальних ниркових
канальцях, зниження всмоктування кальцію фосфату в кишках.
Маніфестація проявів на 2-му році;
Характерна тілобудова: низький ріст, довгий тулуб, короткі кінцівки, 0-подібне викривлення ніг, “качача” хода;
Значне зниження рівня фосфору в крові (0,6-0,9 ммоль/л), підвищення рівня лужної фосфатази при нормальномі вмісті кальцію;
В сечі – фосфатурія.
Слайд 44
Синдром Де Тоні-Дебре-Фанконі
аутосомно-рецесивний тип успадкування
Порушення реабсорбції фосфатів, амінокислот
і глюкози, бікарбонатів, калію в ниркових канальцях.
Тяжкі прояви рахіту
після року;
Субфебрилітет, поліурія, полідипсія, м”язові болі;
Закрепи, гепатомегалія, гіпотонія;
Підвищена ламкість кісток;
Відставання в психомоторному розвитку;
Різко знижений вміст фосфору в крові, можлива гіпокаліемія;
В сечі – протеїнурія, глюкозурія, гіперфосфатурія, мікроеритроцитурія, порушення концентраційної функції.
Слайд 46
Тубулярний ацидоз нирок - аутосомно-рецесивне захворювання
Спадковий дефект порушення
транспорту іонів водню в дистальних канальцях нирок, що призводить
до метаболічного ацидозу і зниження здатності нирок підкислювати сечу.
Ознаки рахіту з 5-6 місяців і пізніше;
Поліурія, полідипсія, дратівливість, плаксивість, м‘язова гіпотонія, адинамія, закрепи;
Гіпокальцієві корчі, субфебрилітет;
Затримка фізичного розвитку;
Нефрокальциноз;
Виражена гіперкальціурія, гіперкаліурія, лужна реакція сечі;
В крові – гіпокальціемія, гіпокаліемія, зниження рівня фосфору, підвищення лужної фосфатази.
Слайд 47
Гіпофосфатазія – аутосомно-рецесивне спадкове захворювання.
Повний або частковий дефект
лужної фосфатази, порушення фосфорилювання кісткової тканини;
Виражені ознаки рахіту протягом
перших місяців життя;
Куляста форма черепа, деформації скелету;
Гіпотонія м'язів;
Вроджена ламкість нігтів; часті переломи;
Тяжкі форми – несумісні з життям;
Гіперкальціемія, гіперфосфатемія, різко знижена активність лужної фосфатази.
Слайд 48
Вітамін Д-залежний рахіт (хвороба Прадера) – аутосомно-рецесивний тип
успадкування
Спадковий дефект порушення утворення активний форм вітаміну Д в
нирках або генетична резистентність рецепторів клітин до кальцитріолу;
Виражені прояви рахіту на фоні затримки психомоторного розвитку;
Підвищена дратівливість, порушення апетиту, сну, корчі, тотальна алопеція;
Гіпокальціемія, гіпофосфатемія, підвищення активності ЛФ.
На рентгенограмі – остеопороз.
Слайд 49
Лікування:
Раціональне харчування;
Режим;
Догляд;
Загальнозміцнюючі засоби: АТФ, кокарбоксилаза, оротат калію, карнітіну
хлорид, панангін, рибоксин, вітаміни Е,С;
Фізіотерапія: лікувальні ванни, парафіно-озокеритові аплікації,
масаж, ЛФК;
Стимулятори: апілак, метилурацил, пентоксил, нуклеінат натрію.
Слайд 52
при рахіті
показник у здорових
Вміст 25(ОН)D3 в сироватці крові
дітей з рахітом до і після курсового лікування вітамінов
Д3
Слайд 53
Антенатальна профілактика рахіту
Слайд 54
Постнатальна профілактика рахіту
Неспецифічна – догляд, повітряні ванни, масаж,
гімнастика, харчування, загартовування;
Специфічна профілактика – вітамін Д.
Слайд 55
Добова потреба у вітаміні Д –
400-500 МО
Вміст вітаміну
Д в продуктах харчування:
Жіноче молоко – 40-70 МО в
1л;
Коров‘яче молоко – 5-40 МО в 1л;
Печінка тварин – до 50 МО в 100г;
Яєчний жовток - 25 МО в 100г;
Вершкове масло -53 МО в 100г;
М‘ясо – 13 МО в 100г;
Печінка тріски – 500-1500 МО в 100г;
Лосось – 800-1200 МО в 100г.
Слайд 56
Взаємозв‘язок забезпеченності новонароджених і матерів 25(ОН)D3 (Taylor S.,
2010).
Слайд 57
Специфічна постнатальна профілактика рахіту:
Слайд 61
Рекомендуємі профілактичні дози
Слайд 62
Препарати вітаміну Д:
Вітамін Д3 (водний розчин)
-1
крапля – 500 МО;
Відеїн-3 – таблетки 2000 і 5000
МО;
0,125 % олійний розчин холецальциферолу– 1 крапля-1000 МО;
0,0625 % олійний розчин вітаміну Д2 – 1 крапля – 500 МО;
0,5 % спиртовий розчин віт. Д2 – 1 крапля -4000 МО;
Ергокальциферол (віт. Д2) – 1 драже 500 і 1000 МО.
Слайд 63
Переваги водного розчину вітаміну Д3
Краще всмоктується із ШКТ
(в 5 раз швидше, а концентрація в печінці в
7 раз вище);
Триваліший ефект (зберігається до 3 міс, а масляного - до 1-1,5 міс.);
Більша активність;
Швидше наступає клінічний ефект (через 5-7 днів після призначення ДЗ и 10-14 днів при прийомі Д2);
Висока ефективність при лікування рахіту і рахітоподібних захворювань;
Зручність і безпечність лікарської форми.
Слайд 64
Критерії ефективності лікування
зменшення та усунення основних клінічних проявів
хвороби;
нормалізація рівня кальцію та фосфору, зниження активності лужної фосфатази
у сироватці крові;
При відсутності ефекту лікування необхідно уточнення діагнозу і виключення рахітоподібних захворювань
Слайд 65
Лікування рахітоподібних захворювань
Фосфат-діабет, хвороба Де Тоні-Дебре-Фанконі:
Віт.Д від 5
до 15 тис. МО/добу;
або активні метаболіти: альфакальцидіол (оксидевіт, альфа
Д3-Тева); кальцитріол (форкал)- 1 мкг/добу;
Препарати кальцію і калію.
Слайд 66
Тубулярний ацидоз:
Дієтотерапія;
Корекція метаболічного ацидозу – лужне пиття, бікарбонат
натрію 2-3 ммоль/кг.
Препарати кальцію і калію;
Віт. Д 30-50 тис.
ОД/добу або кальцитріол 1,0 мкг/добу.
Вітамін Д-залежний рахіт:
кальцитріол 1,0 мкг/добу;
препарати кальцію і фосфору.
Слайд 67
Проба Сулковича ( виведення кальцію з сечею):
Реактив: щавелева
кислота 2,5 г
щавелево-кислий амоній 2,5 г
льодяна оцтова кислота 5 мл
дист. вода до 150 мл
4 мл сечі + 2 мл реактиву – помутніння білого кольору протягом 1 хв
від”ємна ( - )
слабопозитивна ( + )
позитивна( ++ )
різко позитивна ( +++ )
Слайд 68
Гіпервітаміноз Д:
Блювання, нудота, зригування, нестійкі випорожнення, знижений апетит;
Швидке
дозрівання кісток, підвищення їх щільності;
Краніостеноз – підвищення ВЧТ –
біль голови, судоми;
Кальциноз судинних стінок – гіпоксія органів і тканин; кальциноз судин нирок – ХНН;
Відставання в психомоторному розвитку, зниження пам'яті;
Підвищення рівня кальцію і фосфору в крові.
Слайд 69
Лікування:
Негайна вiдмiна препаратів вiтамiну Д;
Корекцiя харчування –
обмеження в рацiонi коров’ячого молока, призначення каші на овочевому
вiдварi; збiльшення кiлькості рiдини.
При явищах токсикозу - внутрiшньовенна iнфузiя (розчин глюкози, альбумiн, плазма) з кокарбоксилазою, аскорбiновою кислотою,
Кортикостероїди.
Ретинол, токоферол, вiтамiни групи В.
Для збiльшення видiлення кальцiю - кальцитонiн (75-150 ОД щоденно в/м), 3 % розчин амонiю хлориду ( по 1 чайнiй ложцi 3 рази на день).
