Презентация на тему Урахування індивідуальних особливостей дитини у виховному процесі ДНЗ. (Лекція 6)

особливостей.
Розвивальне середовище: компоненти та вимоги до нього.
Створення розвивального

середовища для розвитку кожної індивідуальності.

розвивальне середовище,
компоненти розвивального середовища ДНЗ.

воспитании ребенка /Я.И. Ковальчук. – М.: Просвещение, 1981. –

127 с.
Кузьменко В. Індивідуалізація виховання і навчання в дошкільних закладах [методичні рекомендації для дошкільних працівників] / Віра Кузьменко. –К.: КМІУВ імені Б.Грінченка, 2002. – 44 с.
Куземко Л. В. Індивідуальний підхід у вихованні дітей дошкільного віку: методичний аспект / Л. В. Куземко // Педагогічні науки та освіта : збірн. наук. праць Запорізького обл. інституту після. освіти.– Вип. Х. : Дошкільна освіта. – Запоріжжя : Акцент Інвест-Трейд, 2012.–С.83-92.
Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. посіб. / наук. ред. О. Л.Кононко. – К. : Ред. журн. “Дошкільне виховання”, 2003. – 243 с.
Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / М-во освіти і науки України, Акад.пед.наук України / [О.Л. Кононко, З.П. Плохій, А.М. Гончаренко та ін.]. – К.: Світич, 2009. - 208с.

індивідуальних особливостей
Індивідуальних підхід до дитини здійснюється через педагогічне керівництво

різними видами діяльності з урахування індивідуальних особливостей дітей:

ігор;
збагачення знань і вражень дітей;
надання можливості обирати самостійно сюжет,

ролі, іграшки, створювати правила гри;
піклування про фізичний, моральний, вольовий, емоційний розвиток дітей;
надавати позитивний приклад.

спілкування, життя в колективі;
залучення до спільної діяльності, ігор;
реагування на

прояви агресивності або замкнутості;
позитивний приклад, створення атмосфери довіри.

психічних процесів; емоційних і фізичних станів;
добір змісту, методів, прийомів

роботи;
проведення колективних, групових і індивідуальних занять;

знання міцніші. З такими дітьми вихователю слід звертатись до

власного досвіду малюків, наводити приклади з повсякденного життя;
«псевдоактивним» дітям, тим, що завжди намагаються дати відповідь навіть не дослухавши запитання до кінця, слід пропонувати повторити запитання, завдання, а не одразу давати відповідь. Такий прийом сприятиме розвиткові уважності, посидючості, вдумливості;
з дітьми несміливими, соромливими треба проводити індивідуальну роботу з новим матеріалом не після заняття, що практикується в дошкільних навчальних закладах, а до нього.

необхідно розвивати у малюків трудові навички;
діти люблять допомагати один

одному, тому можна використовувати допомогу меншим для дітей, які не вміють самостійно одягатися;
під час виконання колективних завдань добре формувати постійні підгрупи з головними правилами: перше – всі діють швидко і якісно; друге – якщо товариш не встигає, допоможи йому!;

темпом виконання дій, це не буде негативно впливати на

повільних, які можуть зневіритися в своїх силах;
повільних дітей потрібно залучати до роботи у конвеєрі, наприклад, колективне прання одягу для ляльок – хтось подає одяг, інші перуть, інші полощуть та ін.;
пам’ятати, щоб виховувати терплячість, треба націлювати малюків на результат; старшим дітям завжди давати диференційовану оцінку.

творчого задуму, у виборі матеріалів і засобів зображення, у

рівні оволодінні технічними прийомами.
Завдання педагога створювати умови, збагачувати враження, надавати право самостійного вибору, допомогти відчути радість від творчого процесу.

- це оточення, сукупність природних, предметних та соціальних умов,

в яких малюк зростає, опановує науку життя, стає компетентною особистістю з притаманними їй індивідуальними особливостями
Розвивальним середовищем є сукупність предметного, природного та соціального середовищ які не гальмують природних життєвиявів дитини, сприяють їх реалізації, становленню, вдосконаленню.

(за О.Л. Кононко)

сприяє:
становленню у дошкільника сприйняття довкілля, інтересу до нього;

оволодінню елементарними уявленнями про повітря, воду, грунт, їх властивості, якості, стани, явища природи, рослини, тварини, людину (їх різноманітність, будову, спосіб життя);
формування уявлень про зв’язок між станом довкілля та здоров’ям усього живого;
формуванню екологічно доцільної поведінки.

та систематизує елементарні уявлення дошкільника про знайоме-незнайоме, схоже-несхоже, безпечне-небезпечне,

своє-чуже;
про особливості людського житла, транспорт;
вдосконалює вміння дитини використовувати за призначенням предмети та знаряддя, виготовляти найпростіші вироби;
вправляє в умінні самостійно визначати ігровий сюжет, розподіляти ігрові ролі, дотримуватись правил рольової поведінки та ін.

змісту поняття «сім’я», особливості взаємодії членів родини;
якщо воно

актуалізує для дитини проблему диференціації за ознаками спорідненості, віку, статевої належності;
якщо збагачує уявленнями про характер взаємин зі старшими, однолітками, молодшими за себе;
допомагає набути елементарних уявлень про державу, народи, людство та ін.

коли дитина має уявлення про своє тіло (органи чуттів,

гігієни, статеву ідентифікацію);
зацікавлена у здоровому способі буття;
має високу пізнавальну активність;
володіє азбукою емоцій;
здатна до вольових зусиль і самооцінки;
почувається членом соціальної групи та ін.