Володимир Дрозд(1939-2003)Володимир Григорович Дрозд — український письменник. Перший головний редактор журналу Київ (1983-1985).Лаурет Шевченківської премії.
Слайд 4
Життя письменника Народився 25 серпня 1939 року на Чернігівщині
в сім’ї колгоспника. Коли хлопчикові було 2 роки, почалася
Велика Вітчизняна війна. «Син колгоспника з глухого поліського села» відразу після школи став журналістом у районній газеті .
Слайд 5
Літературна праця Володимир Дрозд двадцятитрирічним юнаком видав першу книжку
новел та оповідань («Люблю сині зорі», 1962) і одразу
був прийнятий до Спілки письменників. Розпочавши літературну працю як новеліст і продовжуючи вряди-годи друкувати новели, В. Дрозд поступово утверджується як автор повісті й роману.
Слайд 6
Творчість Основні твори — повісті й романи «Маслини» , «Семирозум»,
«Ирій» (1974), «Катастрофа» , «Спектакль» (1985), «Листя землі», багато
новел — зображують, повторюють, до осмислюють поліську Йокнапатофу, малий усесвіт, що має всі ознаки великого світу, з центром у Пакулі.
Слайд 7
Особливості творів Пакульський світ герой Дрозда, виходячи поза
свої межі — відлітаючи в Ирій (Ирієм називається перша
зупинка «відльоту» автобіографічного героя, містечко, куди його, підлітка, забирають дядько та тітка закінчувати школу), — бере із собою хоч би й не хотів: він, світ, Край, навічно вкарбований у його душу й пам'ять.
Слайд 8
Останні роки Незадовго до смерті Володимир Григорович написав заповіт
, в якому з доброзичливим гумором давав своїм рідним
, а також іншим на цьому світі довго не затримується і що Бог кличе його до творчої співпраці на небесах.
Слайд 9
Могила Володимира Григоровича Могила Володимира Дрозда на Байковому кладовищі
Слайд 10
Творчий спадок письменника Творчий ужинок Володимира Дрозда вагомий і
щедрий : понад 20 книг повістей і оповідань,чимало з
яких перекладено російською,польською та іншими європейськими мовами.